У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     18 травня 2007 року      м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

          Пшонки М.П.,  Прокопчука Ю.В.,  Романюка  Я.М.,

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  розірвання  шлюбу,  за  зустрічним
позовом про визначення  місця  проживання  дитини,  за  касаційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона
від 29 серпня 2006 року та рішення  апеляційного суду  Херсонської
області від 2 листопада 2006 року,

                       в с т а н о в и л а:

     Рішенням Дніпровського  районного  суду  м.  Херсона  від  29
серпня 2006 року позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про  розірвання  шлюбу
задоволено.

     Рішенням  апеляційного  суду  Херсонської   області   від   2
листопада  2006  року  рішення  Дніпровського  районного  суду  м.
Херсона від 29 серпня 2006 року змінено в частині визначення  часу
присудження  аліментів  з  13  грудня  2005  року,  визначено  час
стягнення  аліментів  з  ОСОБА_1  на  користь  ОСОБА_2  з  моменту
набрання рішенням суду законної сили. Це ж рішення суду в  частині
відмови  ОСОБА_2  в  задоволенні  її  позову  про  поділ  квартири
скасовано і постановлено нове. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про  поділ
квартири задоволено. Виділено ОСОБА_2 та ОСОБА_1  по  1/2  частини
квартири АДРЕСА_1, визначивши за кожним  із них право власності на
1/2 частину цієї квартири. В решті рішення суду залишити без змін.

     У касаційній скарзі  позивач  ставить  питання  про  часткове
скасування  рішення   районного   суду   та   скасування   рішення
апеляційного суду,  мотивуючи свою вимогу порушенням  судами  норм
матеріального та процесуального права.

     Вивчивши  матеріали  справи,  перевіривши  доводи  касаційної
скарги,  колегія  суддів  Судової  палати  у   цивільних   справах
Верховного Суду  України  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
відхиленню.

     Згідно з ч. 2 ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час
розгляду справи  в  касаційному  порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і
не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні чи відкинуті  ним,  вирішувати  питання  про
достовірність або  недостовірність  того  чи  іншого  доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено й це вбачається з матеріалів справи,  що  рішення
апеляційного суду ухвалено з  додержанням  норм  матеріального  та 
процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
          підстави  для   обов'язкового   скасування   судового
рішення.

     Наведені  в  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Керуючись ст.  332,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а  рішення   апеляційного
суду Херсонської області від 2 листопада 2006  року  залишити  без
зміни.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

                         Колегія суддів:

     Пшонка М.П.  Прокопчук Ю.В.  Романюк  Я.М.