У Х В А Л А  IМЕНЕМ  УКРАЇНИ 

                   18 травня 2007 року  м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України у складі :

     головуючого

     Патрюка М.В.,

     суддів:

     Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П.,

     розглянувши  справу  за   позовом   ОСОБА_1   до   відкритого
акціонерного товариства "Волинь-Цемент" про поновлення на  роботі,
стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу  та
відшкодування моральної шкоди, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на
рішення Здолбунівського районного суду від  IНФОРМАЦIЯ_1  року  та
ухвалу апеляційного  суду  Рівненської  області  від  IНФОРМАЦIЯ_2
року,

                       в с т а н о в и л а:

     У IНФОРМАЦIЯ_3 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним
позовом посилаючись на те,  що  з  IНФОРМАЦIЯ_4  року  працював  у
відповідача, наказом

     НОМЕР_1 від IНФОРМАЦIЯ_5 року його звільнено з роботи за п. 1
ст. 40 КЗпП  України  ( 322-08 ) (322-08)
        .  Позов  просив  задовольнити  та
поновити його  на  роботі,  стягнути  середній  заробіток  за  час
вимушеного прогулу й стягнути на відшкодування моральної шкоди 130
000 грн.

     Рішенням  Здолбунівського  районного  суду  від  IНФОРМАЦIЯ_1
року, залишеним без змін  ухвалою  апеляційного  суду  Рівненської
області від IНФОРМАЦIЯ_2, у задоволенні позову відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про  скасування
судових  рішень  з  підстав  порушення   норм   матеріального   та
процесуального права.

     Згідно ч.  2  ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення  ухвалені  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

     Відсутні  і  передбачені  ст.  338  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. 332 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                     у  х  в  а  л  и  л  а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення Здолбунівського районного суду від IНФОРМАЦIЯ_1  року
та ухвалу апеляційного суду Рівненської області  від  IНФОРМАЦIЯ_2
року.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

     Головуючий

     М.В. Патрюк 

     Судді:

     Ю.В. Прокопчук  М.П. Пшонка