У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В., Пшонки М.П., Лященко Н.П., Прокопчука
Ю.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного
банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення
Промінвестбанку в м. Мукачевому Закарпатської області", ОСОБА_3,
треті особи: Закарпатська філія ДП "Iнформаційний центр"
Міністерства юстиції України, АППБ "Аваль", про визнання права
власності на транспортний засіб без обмежень, виключення з
Державного реєстру обтяжень рухомого майна та визнання недійсним
договору застави, за касаційною скаргою акціонерного комерційного
промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)
(далі- АК ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.
Мукачевому Закарпатської області" на ухвалу Мукачівського
міськрайонного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2005 року,
рішення цього ж суду від 13 грудня 2005 року, рішення колегії
суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Закарпатської області від 2 лютого 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з
позовом до АК ЗАТ "Промінвестбанк", ОСОБА_3 про визнання права
власності на автобус та визнання недійсним договору застави з
підстав, передбачених ч. 1 ст. 10. п.п. 1, 2 розділу IХ
Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про
забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" ( 1255-15 ) (1255-15)
,
ч. 3 ст. ст. 215, 234, ч. 1 ст. 388, 511 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ч.
1 ст. ст. 4,16 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, ч. 3
ст. 61 Сімейного Кодексу України ( 2947-14 ) (2947-14)
. В обгрунтування
своїх позовних вимог указували, що 11 лютого 2004 року приватний
підприємець ОСОБА_3 продав, а приватний підприємець ОСОБА_1 купив
автобус VANHOOL, 1994 року випуску, двигун №НОМЕР_1, шасі
№НОМЕР_2
Через рік після придбання автобуса стало відомо, що між
приватним підприємцем ОСОБА_3 та АК ЗАТ "Промінвестбанк" 23 травня
2003 року був укладений договір застави, предметом якого є згодом
куплений позивачами автобус .
Посилаючись на те, що вони є добросовісними набувачами
вказаного автобуса, який набуто в період шлюбу, позивачі просили
визнати за ними право власності на цей автобус та визнати
недійсним договір застави між приватним підприємцем ОСОБА_3 та АК
ЗАТ "Промінвестбанк " від 23 травня 2003 р.№1-6/203 .
Крім того, просили зобов'язати Закарпатську філію державного
підприємства "Iнформаційний центр" Міністерства юстиції України
виключити з державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про
об'єкт обтяження, зареєстрований 23 травня 2003 року за № НОМЕР_3
транспортний засіб НОМЕР_4, номер знак НОМЕР_5, 1994 року випуску,
модель VANHOOL, боржник - ОСОБА_3, обтяжувач - "Відділення
Промінвестбанку в м. Мукачевому Закарпатської області".
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської
області від 13 грудня 2005 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 2 лютого
2006 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено: у
задоволенні вимог щодо визнання недійсним договору застави,
укладеного між Промінвестбанком і ОСОБА_3, від 25 травня 2003 року
відмовлено.
Визнано право на вищевказаний автобус за ОСОБА_1 та ОСОБА_2
та зобов'язано Закарпатську філію державного підприємства
"Iнформаційний центр" Міністерства юстиції України виключити
вищевказаний транспортний засіб із Державного реєстру обтяжень
рухомого майна.
АК ЗАТ "Промінвестбанк" звернувся до Верховного Суду України
з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені в
справі рішення та залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись
на порушення судовими інстанціями норм процесуального права та
неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, у
березні 2003 року приватний підприємець ОСОБА_3 одержав у
Промінвестбанку кредит, а 23 травня 2003 року з метою забезпечення
виконання попереднього договору сторони уклали договір застави,
зокрема, ОСОБА_3 заставив банківській установі належний йому
автобус .
Відповідно з вимогами ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, що діяв на час
укладення угоди, з позовом про визнання угоди застави недійсною
можуть звернутися до суду лише сторони, які уклали угоду, чи
особа, права якої безпосередньо зачіпаються такою угодою.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами в угоді були
юридичні особи (банк та приватний підприємець), позивачі на час її
укладення ніякого відношення до угоди не мали і ця угода їхніх
прав не порушувала.
Ураховуючи зазначені обставини, постановлені в справі судові
рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю у
зв'язку з тим, що позивачі не мали права на пред'явлення такого
позову, а спір про визнання угоди недійсною між юридичними особами
підлягає розгляду в господарських судах.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 340 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів судової палати у цивільній справі Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу акціонерного комерційного
промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)
(далі- АК ЗАТ) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м.
Мукачевому Закарпатської області" задовольнити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської
області від 13 грудня 2005 року та рішення апеляційного суду
Закарпатської області від 2 лютого 2006 року скасувати, а
провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й
оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
М.П. Пшонка
Ю.В. Прокопчук