У Х В А Л А

                         IМЕНЕМ  УКРАЇНИ 

                   16 травня 2007 року  м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України у складі :

     головуючого

     Патрюка М.В.,

     суддів:

     Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П.,

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про
визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину недійсним, за
касаційною скаргою  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  на  рішення  Ново-Одеського
районного суду Миколаївської області від 21 серпня  2006  року  та
ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 6  грудня  2006
( rs374861 ) (rs374861)
         року,

                       в с т а н о в и л а:

     У липні 2005 року позивачі звернулися в суд із вищезазначеним
позовом посилаючись на те,  що  IНФОРМАЦIЯ_1  помер  їхній  батько
ОСОБА_4. У видачі свідоцтв про право на  спадщину  за  законом  їм
відмовлено оскільки їхній батько незадовго до своєї смерті оформив
заповіт на ОСОБА_3. Заповіт підписаний матір'ю ОСОБА_4 -  ОСОБА_5,
оскільки ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями та  на  час  заповіту
був  хворим,  а  тому  підписати  його  не  міг.  Просили  визнати
недійсними  заповіт  та  свідоцтво  про  право  на   спадщину   за
заповітом.

     Рішенням Ново-Одеського районного суду Миколаївської  області
від 21 серпня 2006 року, залишеним без змін  ухвалою  апеляційного
суду Миколаївської області від 6 грудня 2006 ( rs374861 ) (rs374861)
         року,  у
задоволенні позову відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2  ставиться  питання  про
скасування судових рішень з підстав порушення  норм  матеріального
та процесуального права.

     Згідно ч.  2  ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судове
рішення  ухвалено  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального  права  і   доводи   скарги   його   висновків   не
спростовують.

     Відсутні  і  передбачені  ст.  338  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. 332 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                     у  х  в  а  л  и  л  а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

     Рішення Ново-Одеського районного суду  Миколаївської  області
від 21 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду  Миколаївської
області від 6 грудня 2006 ( rs374861 ) (rs374861)
         року залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

     Головуючий

     М.В. Патрюк 

     Судді:

     Ю.В. Прокопчук  М.П. Пшонка