У Х В А Л А

                          іменем  україни

     11 травня 2007 року      м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

          Пшонки М.П.,  Прокопчука Ю.В.,  Романюка  Я.М.,

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом   ОСОБА_1  до   відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних захворювань України в м. Тернівці (далі  -  ВВД  Фонду
соціального  страхування  в  м.  Тернівці)  про   стягнення   суми
відшкодування моральної шкоди, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на
рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28  грудня
2006 ( rs568515 ) (rs568515)
         року,

                       в с т а н о в и л а:

     У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до  суду  із  зазначеним
позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що в період його роботи на
підприємстві ВАТ "Павлоградвугілля" отримав дві  виробничі  травми
та захворів на професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 1
липня  1996  року  йому   встановлено   75%   втрати   професійної
працездатності   та   другу   групу   інвалідності    безстроково.
Посилаючись на зазначені обставини,  позивач  просив  стягнути  на
його користь моральну шкоду в розмірі 75 000 грн.

     Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області
від 19  вересня  2006  року  з  відповідача  на  користь  позивача
стягнуто 35 000 грн.  моральної  шкоди.  В  іншій  частині  позову
відмовлено.

     Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області  від  28
грудня 2006  ( rs568515 ) (rs568515)
          року рішення міського  суду  скасовано,
ОСОБА_1 відмовлено в  задоволенні  позовних  вимог  про  стягнення
страхової виплати за моральну шкоду.

     У касаційній скарзі позивач ставить  питання  про  скасування
рішення апеляційного суду та залишено в силі рішення  суду  першої
інстанції,   мотивуючи   свою   вимогу   порушенням   судом   норм
матеріального та процесуального права.

     Вивчивши  матеріали  справи,  перевіривши  доводи  касаційної
скарги,  колегія  суддів  Судової  палати  у   цивільних   справах
Верховного Суду  України  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
відхиленню.

     Згідно з ч. 2 ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час
розгляду справи  в  касаційному  порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і
не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні чи відкинуті  ним,  вирішувати  питання  про
достовірність або  недостовірність  того  чи  іншого  доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено й це вбачається з матеріалів справи,  що  рішення
апеляційного суду ухвалено з  додержанням  норм  матеріального  та 
процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
          підстави  для   обов'язкового   скасування   судового
рішення.

     Наведені  в  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Керуючись ст.  332,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а  рішення  апеляційного
суду Дніпропетровської області від  28  грудня  2006  ( rs568515 ) (rs568515)
         
року залишити без зміни.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

                         Колегія суддів:

     Пшонка М.П.    Прокопчук Ю.В.  Романюк  Я.М.