У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     Суддя Верховного Суду  України  Ярема  А.Г.,  розглянувши  11
травня 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення  Апеляційного
суду Харківської області від 28  лютого  2007  року  в  справі  за
позовом  ОСОБА_1  до  АТ  "Iндекс-Банк"  про  визнання   недійсним
договору споживчого кредиту,
 
                        в с т а н о в и в:
 
     ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом,  посилаючись
на те, що у січні  2004  року  між  ним  і  вказаним  банком  було
укладено договір, згідно з умовами  якого  відповідач  надав  йому
споживчий кредит в сумі 3 800 грн. строком до 15 січня  2005  року
на придбання домашнього кінотеатру.
 
     Вважаючи, що вказаний  договір  є  незаконним,  оскільки  при
укладенні цього договору він діяв під  психічним  тиском  ОСОБА_2,
який змусив його взяти кредитні зобов'язання перед банком,  просив
його позов задовольнити.
 
     Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від  18
грудня 2006 року позов задоволено.
 
     Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 28  лютого
2007 року ( rs1048303 ) (rs1048303)
         зазначене рішення  суду  першої  інстанції
скасовано й ухвалено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.
 
     У обгрунтування  касаційної  скарги  ОСОБА_1  посилається  на
невідповідність висновків суду обставинам  справи,  неправильність
застосування  судом  норм  матеріального  права,  порушення   норм
процесуального права, невідповідність  висновків  суду  обставинам
справи  та  ставить  питання  про  скасування  вказаного   рішення
апеляційного  суду  і  залишення  в  силі  рішення   суду   першої
інстанції.
 
     У відкритті  касаційного  провадження  у  даній  справі  слід
відмовити з таких підстав.
 
     Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд  виходив  з
того, що позивач не надав достатніх доказів на підтвердження своїх
вимог, не довів, що при укладенні договору його  волевиявлення  не
було вільним і він діяв  вимушено;  позивач  діяв  за  пропозицією
ОСОБА_2, який умовив його укласти  договір  на  певних  умовах  та
згідно з вироком суду заволодів його грошима і  розпорядився  ними
на власний розсуд.
 
     За  змістом  ч.  1  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
           суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що  не  були  встановлені  в  рішенні  судів
першої та апеляційної  інстанції  чи  відкинуті  ними,  вирішувати
питання про  достовірність  або  недостовірність  того  чи  іншого
доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
 
     Доводи касаційної скарги і  зміст  оскаржуваного  рішення  не
дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення або
неправильне застосування норм процесуального права,  яке  призвело
до  неправильного  вирішення  справи,  та  зазначені   доводи   не
викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
 
     Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  у
разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою  і  викладені  в  ній
доводи не викликають  необхідності  перевірки  матеріалів  справи,
суддя-доповідач відмовляє у відкритті  касаційного  провадження  у
справі.
 
     Керуючись ст. 328 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
 
                         у х в а л и в :
 
     У відкритті  касаційного  провадження  в  справі  за  позовом
ОСОБА_1  до  АТ  "Iндекс-Банк"  про  визнання  недійсним  договору
споживчого  кредиту  за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  рішення
Апеляційного суду Харківської області  від  28  лютого  2007  року
( rs1048303 ) (rs1048303)
         відмовити.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Суддя Верховного Суду України А.Г. Ярема