У Х В А Л А 

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     10 травня 2007 року  м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

           Патрюка М.В.,  Лященко Н.П.,  Романюка Я.М.,

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про
визнання  договору  дарування  недійсним,  за  касаційною  скаргою
ОСОБА_2,  ОСОБА_1  на  рішення  Ленінського  районного   суду   м.
Миколаєва від 19 червня 2006  року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Миколаївської області від 6 листопада 2006 ( rs363118 ) (rs363118)
         року,

                      в с т а н о в и л а :

     в березні 2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2  звернулися  до  суду  з
позовом до ОСОБА_3  про  визнання  договору  дарування  недійсним,
посилаючись на те, що зазначений договір було  укладено  внаслідок
обману та під впливом тяжких обставин.

     Рішенням Ленінського  районного  суду  м.  Миколаєва  від  19
червня 2006 року у  позові відмовлено.

     Ухвалою  апеляційного  суду  Миколаївської  області   від   6
листопада 2006 року це рішення залишено без змін.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_2  просить  скасувати  зазначені
рішення, посилаючись на  порушення  судом  норм  матеріального  та
процесуального права.

     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження судового рішення є неправильне застосування судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час 
розгляду  справи  в  касаційному порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального  чи  процесуального  права
і не  може  встановлювати або (та) вважати  доведеними  обставини, 
що   не   були   встановлені   в   рішенні   чи   відкинуті   ним, 
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення  ухвалені  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Касаційна скарга підлягає відхиленню, а  оскаржувані  рішення
залишенню без змін.

     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

     Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 червня
2006 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від  6
листопада 2006 ( rs363118 ) (rs363118)
         року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді

     Верховного Суду України  М.В.Патрюк

     Н.П. Лященко

     Я.М.Романюк