У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     10 травня 2007 року  м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
           Патрюка М.В.,  Лященко Н.П.,  Романюка Я.М.,
     розглянувши  справу  за   позовом   ОСОБА_1   до   відділення
виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань  України  в  м.
Павлограді Дніпропетровської області про  відшкодування  моральної
шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного  суду
Дніпропетровської області від 4 грудня 2006 ( rs415199 ) (rs415199)
         року,
                      в с т а н о в и л а :
     в листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування  від
нещасних  випадків  на  виробництві  та  професійних   захворювань
України   в   м.   Павлограді   Дніпропетровської   області    про
відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що у зв'язку  із
нещасним випадком на  виробництві  і  втратою  працездатності  він
отримав моральну шкоду.
     Рішенням Павлоградського міськрайонного суду  від  20  жовтня
2006 року позов задоволено частково.
     Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  4
грудня 2006 ( rs415199 ) (rs415199)
         року це рішення скасовано,  а  ОСОБА_1  у
позові відмовлено.
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  зазначене
рішення  апеляційного  суду,   посилаючись   на   порушення   норм
процесуального та матеріального права.
     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження судового рішення є неправильне застосування судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час 
розгляду  справи  в  касаційному порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального  чи  процесуального  права
і не  може  встановлювати або (та) вважати  доведеними  обставини, 
що   не   були   встановлені   в   рішенні   чи   відкинуті   ним, 
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.
     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судове
рішення  ухвалено  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.
     Касаційна скарга підлягає відхиленню, а  оскаржуване  рішення
залишенню без змін.
     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів
 
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
     Рішення апеляційного суду  Дніпропетровської  області  від  4
грудня 2006 ( rs415199 ) (rs415199)
         року залишити без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Судді
     Верховного Суду України  М.В. Патрюк
 
     Н.П. Лященко
     Я.М.Романюк