У х в а л а 
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     25 квітня  2007 року  м. Київ
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого 
     Патрюка М.В.,
     суддів:
     Берднік I.С., Костенка А.В.,
     Лященко Н.П., Шабуніна В.М.,-
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України  в
Дніпропетровській  області   про  стягнення  суми  компенсації  за
продовольчий пайок та речове майно за касаційною скаргою Головного
управління   Міністерства   надзвичайних   ситуацій   України    в
Дніпропетровській області  на рішення Дніпровського районного суду
м.  Дніпродзержинська  від  2  березня   2006   року   та   ухвалу
апеляційного суду Дніпропетровської області  від  30  жовтня  2006
року
 
                      в с т а н о в и л а :
     У жовтні 2005 року  ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з  указаним
позовом.
     Зазначав, що він проходив дійсну військову службу в період  з
12 серпня 1992 року по 29 вересня 2005 року  на  різних  командних 
посадах  у   військовій   частині   Д   0140   у   м.   Верхівцево
Дніпропетровської робласті.
     Посилаючись на те, що з 11 березня 2000 року  по  15  вересня
2005  року  продовольчий  пайок  та  речове  майно   або   грошова
компенсація замість них, згідно Постанови КМ України від 22  липня
1998    року    №    1135    ( 1135-98-п ) (1135-98-п)
            "Про    забезпечення
військовослужбовців  Збройних Сил України речовим майном у  мирний
час",  "Тимчасового положення  про проходження  військової  служби
офіцерами, прапорщиками  та  мічманами"  та  Закону  України  "Про
соціальний та правовий захист  військовослужбовців  та  членів  їх
сімей" ( 2011-12 ) (2011-12)
        ,  не  видавались,  позивач  просив  стягнути  з
відповідача цю суму заборгованості в розмірі 19 642 грн. 46 коп.
     Рішенням Дніпровського районного  суду  м.  Дніпродзержинська
від 2 березня 2006 року, залишеним без змін  ухвалою  апеляційного
суду Дніпропетровської області  від 30  жовтня  2006  року,  позов
ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з  відповідача  на  користь  позивача
грошову компенсацію за неотримане речове майно у сумі 3  398  грн.
18 грн. та грошову компенсацію за неотриманий продовольчий пайок в
сумі 16 244 грн.  28  коп.,  стягнуто  з  відповідача  на  користь
держави 196 грн. 42 коп. судового збору.
     У   касаційній   скарзі   Головне   управління   Міністерства
надзвичайних  ситуацій  України   в   Дніпропетровській   області,
посилаючись   на   порушення   судами   норм    матеріального    і
процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити
нове рішення.
     Касаційні скарги підлягають частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
     З   1   вересня   2005   року    набрав    чинності    Кодекс
адміністративного судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          (далі  -  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ), який визначив повноваження  адміністративних
судів щодо розгляду  справ  адміністративної  юрисдикції,  порядок
звернення  до  адміністративних  судів    і   порядок   здійснення
адміністративного судочинства.
     Частиною 2 статті 4  цього Кодексу визначено,  що  юрисдикція
адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові  спори,
крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок  судового
вирішення.
     Відповідно до ч. 1 п.  1  ст.  17  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
компетенція адміністративних судів поширюється на  спори  фізичних
чи юридичних осіб із субcєктом владних повноважень щодо оскарження
його  рішень  (нормативно-правових   актів   чи   правових   актів
індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
     Субcєктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ч. 1 ст.  3
цього  Кодексу,  є  орган   державної   влади,   орган   місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субcєкт при
здійсненні  ними   владних   управлінських   функцій   на   основі
законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
     Згідно п. 2 ч 1 ст. 17 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  компетенція
адміністративних судів поширюється на спори  з  приводу  прийняття
громадян  на  публічну  службу,  її  проходження,   звільнення   з
публічної служби.
     Публічною службою, згідно п.  15  ч.  1  ст.  3  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  є  діяльність  на  державних   політичних   посадах,
професійна  діяльність  суддів,  прокурорів,   військова   служба,
альтернативна  (невійськова)  служба,  дипломатична  служба,  інша
державна служба, служба  в  органах  влади  Автономної  Республіки
Крим, органах місцевого самоврядування.
     Адміністративні справи, у яких однією із сторін  є  орган  чи
посадова особа  місцевого  самоврядування,  посадова  чи  службова
особа органу місцевого самоврядування, як це передбачено   пунктом
1 частини 1 ст. 18  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  підсудні  місцевим
загальним судам як адміністративним судам (п. 2 ч.  1  ст.  3  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ).
     Одже спір, що виник  між  сторонами,  є  публічно-правовим  і
відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому  його  розгляд,
як судом першої, так і судом  апеляційної  інстанції  повинен  був
здійснюватися за нормами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Втім суди розглянули справу після 1 вересня 2005 року  (після
набрання  чинності  КАС  України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ),   за   правилами,
встановленими Цивільним процесуальним кодексом України ( 1618-15 ) (1618-15)
        
(далі - ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ).
     Таким чином, суди дійшли помилкового висновку  про  наявність
цивільно-правового спору і помилково розглянули  вимоги  ОСОБА_1за
правилами ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .
     Враховуючи,  що  порушення  норм  процесуального  права,  яке
призвело до  неправильного  вирішення  справи,  допустили  як  суд
першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, судові  рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на  новий  розгляд  до
суду першої інстанції з підстав, передбачених ч.  2  ст.  338  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  для  розгляду  в  порядку  адміністративного
судочинства.
     Керуючись ст.ст. 333, 336, 338, 345 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну   скаргу    Головного    управління    Міністерства
надзвичайних  ситуацій   України   в   Дніпропетровській   області
задовольнити частково.
     Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від
2 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду  Дніпропетровської
області  від 30 жовтня 2006 року скасувати, а справу направити  до
суду першої інстанції для  розгляду  в  порядку  адміністративного
судочинства.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий: 
     Патрюк М.В.  
     Судді:
     Берднік I.С.  Костенко А.В.  Лященко Н.П.  Шабунін В. М.