У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 20
квітня 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення
Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 грудня 2006 року
та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 лютого
2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи:
відділ реєстрації актів цивільного стану Комунарського районного
управління юстиції м. Запоріжжя, відділ соціального забезпечення
населення Комунарського району м. Запоріжжя - про визнання
батьківства, зміну записів у свідоцтві про народження, зміну імені
та прізвища дитини,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись
на те, що під час знаходження у фактичних шлюбних відносинах із
ОСОБА_2. вона завагітніла і народила сина, який є його дитиною.
Проте відповідачка таємно зареєструвала сина, записала
батьком ОСОБА_3., дала своє прізвище і замість імені IНФОРМАЦIЯ_1
дала ім'я IНФОРМАЦIЯ_2.
Просив його вимоги задовольнити.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6
грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду
Запорізької області від 28 лютого 2007 року, позов задоволено
частково, визнано ОСОБА_1. батьком дитини - ОСОБА_3, зобов'язано
відділ реєстрації актів цивільного стану Комунарського районного
управління юстиції м. Запоріжжя внести відповідні зміни до акта
цивільного стану про народження дитини, в задоволенні решти вимог
відмовлено.
У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на
невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне
застосування норм матеріального права, порушення норм
процесуального права та ставить питання про скасування судових
рішень у частині відмови в задоволенні вимог про зміну прізвища
дитини і внесення змін до акта цивільного стану про народження
сина й ухвалення нового рішення в цій частині.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід
відмовити з таких підстав.
Задовольняючи вимоги про визнання батьківства суд першої
інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того,
що сторони в справі не заперечували, що син ОСОБА_2. являється
дитиною ОСОБА_1. Відмовляючи в задоволенні вимог про зміну імені
та прізвища дитини суди врахували інтереси дитини, взяли до уваги,
що дитина проживає з матір'ю, та виходили з доцільності залишення
дитині наданих матір'ю імені та прізвища.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними,
вирішувати питання про достовірність або недостовірність того
чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають
підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або
неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело
до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не
викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, у
разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній
доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи,
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у
справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: відділ реєстрації актів
цивільного стану Комунарського районного управління юстиції м.
Запоріжжя, відділ соціального забезпечення населення Комунарського
району м. Запоріжжя - про визнання батьківства, зміну записів у
свідоцтві про народження, зміну імені та прізвища дитини за
касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду
м. Запоріжжя від 6 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду
Запорізької області від 28 лютого 2007 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України А.Г. Ярема