У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     18 квітня 2007 року

     м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого:  Гнатенко А.В.,

     суддів:   Григор'євої Л.I.,  Берднік I.С.,

     Барсукової В.М.,  Гуменюка В.I., - 

     розглянувши в судовому засіданні цивільну справу  за  позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу  частково
недійсним, визнання права  власності  на  1/4   частину  квартири,
відшкодування моральної шкоди, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на
рішення апеляційного суду Одеської області від 11  листопада  2003
року,

                      в с т а н о в и л а :

     У вересні 2001 року позивачка звернулася з  указаним  позовом
до суду.

     Зазначала, що IНФОРМАЦIЯ_1 року вона з відповідачем подали  в
органи РАГСу заяву про оформлення шлюбу. Після цьогоОСОБА_2. у  її
батьків узяв 2 300 доларів США для придбання квартири.

     IНФОРМАЦIЯ_2 року відповідач  уклав  договір  купівлі-продажу
квартири, а  IНФОРМАЦIЯ_1 року було зареєстровано їхній шлюб.

     Після оформлення шлюбу позивачка разом зі ОСОБА_2.  та  сином
стали  проживати  в  придбаній  квартирі  за  адресою  м.   Одеса,
АДРЕСА_1.

     У грудні 2000 року їхні стосунки з відповідачем  погіршилися,
останній виїхав із квартири, забравши із собою всі свої  речі,  та
вимагає  від  неї  покинути  спірну  квартиру,  оскільки   договір
купівлі-продажу оформлений на його ім'я.

     Уважає, що діями відповідача спричинено їй та дитині моральну
шкоду.

     Посилаючись на вищевикладене, просила на підставі ст. ст. 41,
56, 57 ЦК України (1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
          року),  Закону  України  "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
        , ст. ст. 440, 440-1, 450  ЦК  України  (1963
( 1540-06 ) (1540-06)
        )  просила  визнати  договір  купівлі-продажу  частково
недійсним, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири,
стягнути зі ОСОБА_2  3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

     Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27 травня 
2003 року позов задоволено.

     Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11  листопада
2003 року вказане рішення скасовано й  постановлено  нове  рішення
про відмову в задоволенні позову.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить  про  скасування  рішення
апеляційного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції
з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

     Відповідно до ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд  касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

     Скасовуючи рішення суду першої  інстанції  та  відмовляючи  в
задоволенні позову  щодо  визнання  угоди  частково  недійсною  та
визнання права на 1/2  частину спірної квартири,  апеляційний  суд
підставно й правильно виходив із того, що суд першої інстанції  не
встановив  обставин,  з  якими  закон  пов'язує   визнання   угоди
недійсною та настання певних юридичних наслідків, і  не  вказав  у
рішенні, які правовідносини відповідають  встановленим  фактам,  а
також  норму  закону,  за  якою   вирішено   справу,   обмежившись
перерахуванням    різних    норм,    які    регламентують    різні
правовідносини.

     Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив,  що
позивачка не була учасником угоди купівлі-продажу квартири, а тому
не могла бути введена в оману відносно обставин, що мають  істотне
значення для справи і зв'язку з цим її вимоги про  визнання  угоди
недійсною  відповідно  до  ст.  57   ЦК   України   ( 435-15 ) (435-15)
           є
безпідставними.

     Обгрунтованим і законним також є  рішення  апеляційного  суду
щодо пропуску позивачкою строку позовної давності.

     Що  стосується  рішення  в  частині  відмови  в   задоволенні
моральної шкоди, то  суд  апеляційної  інстанції  достатньо  повно
з'ясував   обставини   справи,   дав   належну   правову    оцінку
встановленому   й   обгрунтовано   дійшов    до    висновку    про
безпідставність вимог позивачки в цій частині.

     За таких обставин колегія суддів приходить  до  висновку,  що
оскаржувані  судові  рішення  постановлено  з  додержанням   вимог
матеріального та процесуального права,  а  наведені  в  касаційній
скарзі доводи не дають підстав для його скасування чи зміни.

     Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а  рішення  апеляційного
суду Одеської області від 11  листопада  2003  року  залишити  без
зміни. щ

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий  А.В. Гнатенко 

     Судді:   В.М. Барсукова

     I.С. Берднік

     Л.I. Григор'єва

     В.I. Гуменюк