У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     18 квітня 2007 року
     м. Київ
 
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України у складі:
 
     головуючого
     Яреми А.Г.,
     суддів:
     Левченка Є.Ф.,
     Романюка Я.М.,
 
     Охрімчук Л.I.,
     Сеніна Ю.Л.,
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
закритого   акціонерного   товариства   "Львівський    центральний
універмаг" та ОСОБА_2 про визнання  незаконними  загальних  зборів
акціонерів  та  недійсними  прийнятих  на  них  рішень,  а   також
витребування документів за касаційною скаргою ОСОБА_2  на  рішення
апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2006 року,
                      в с т а н о в и л а :
     В лютому 2004 року ОСОБА_1  звернувся  в  суд  з  позовом  до
закритого   акціонерного   товариства   "Львівський    центральний
універмаг" (далі - ЗАТ "Львівський ЦУМ") та ОСОБА_2  про  визнання
незаконними  проведених  22  січня  2004  року  загальних   зборів
акціонерів ЗАТ  "Львівський  ЦУМ",  недійсними  прийнятих  на  них
рішень  та  про  витребування  документів  ЗАТ  "Львівський  ЦУМ",
посилаючись на допущені порушення закону щодо порядку повідомлення
акціонерів про проведення загальних зборів, реєстрації  акціонерів
та визначення правомочності зборів, чим порушено його як акціонера
ЗАТ "Львівський ЦУМ" право на участь в управлінні  товариством,  а
ненаданням документів стосовно  діяльності  ЗАТ  "Львівський  ЦУМ"
порушується його право  на  одержання  інформації  про  діяльність
господарського товариства.
     Рішенням Печерського районного суду м. Києва  від  16  лютого
2004 року в  задоволенні  позову  про  визнання  загальних  зборів
незаконними та прийнятих на них рішень недійсними відмовлено.
     Рішенням апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2006  року
зазначене рішення скасовано та ухвалено нове,  яким  проведені  22
січня 2004 року загальні збори  акціонерів  ЗАТ  "Львівський  ЦУМ"
визнано незаконними, а прийняті на них рішення недійсними.
     В  касаційній  скарзі  ОСОБА_2  просить   скасувати   рішення
апеляційного  суду  та  залишити  в  силі  рішення   суду   першої
інстанції, посилаючись  на  його  необгрунтованість  та  порушення
судом норм матеріального та процесуального права.
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи,  колегія
суддів  дійшла  висновку,  що   касаційна   скарга   підлягає   до
задоволення частково.
     Відповідно  до  ст.  214  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час
ухвалення рішення суд серед іншого вирішує  такі  питання:  1)  чи
мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення,
та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані
(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для
вирішення  справи,  та  докази  на  їх   підтвердження;   3)   які
правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4)  яка
правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
     Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої  інстанції
виходив  з  того,  що  ухвалою  Деснянського  районного  суду   м.
Чернігова від 16 грудня  2003  року  позивачу,  а  також  ОСОБА_3,
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було заборонено реєструватися та брати участь у
загальних зборах акціонерів, а  ЗАТ  "Львівський  ЦУМ"  заборонено
враховувати  їх  акції  при  визначенні  правомочності  зборів  та
прийнятті на них  рішень,  а  тому  право  позивача  на  участь  в
управлінні товариством відповідачем не порушено, а без  врахування
їх акцій збори були правомочними.
     Скасовуючи зазначене рішення та ухвалюючи нове  про  визнання
загальних зборів акціонерів ЗАТ "Львівський  ЦУМ"  незаконними,  а
прийнятих на них рішень  недійсними,  апеляційний  суд  виходив  з
того, що позивач ОСОБА_1, а також ОСОБА_3, ОСОБА_4 та  ОСОБА_5  на
час проведення зборів були власниками акцій ЗАТ "Львівський ЦУМ" і
їх  акції  слід  було  враховувати  при  визначенні  правомочності
зборів, до того  ж  було  порушено  встановлений  законом  порядок
скликання зборів та повідомлення акціонерів про їх проведення.
     Однак, погодитися з таким висновком не можна.
     Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         кожна  особа
має право в порядку, встановленому  цим  Кодексом,  звернутися  до
суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,
свобод чи інтересів.
     Згідно зі ст. 5 Закону України "Про  Національну  депозитарну
систему  та  особливості  електронного  обігу  цінних  паперів   в
Україні" ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
         та п.  6.8  Статуту  ЗАТ  "Львівський  ЦУМ"
акції  товариства  передаються  новому  власнику  шляхом   повного
індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за
цінним папером до іншої особи).  Права  на  участь  в  управлінні,
одержання  доходу  тощо,  які  випливають  з  акцій,  можуть  бути
реалізовані з моменту внесення змін до реєстру  власників  іменних
цінних паперів.
     Однак, судом не з"ясовано, чи  на  час  проведення  загальних
зборів акціонерів  ЗАТ  "Львівський  ЦУМ"  було  внесено  позивача
ОСОБА_1, який придбав акції в грудні 2003 року, в реєстр власників
іменних цінних паперів ЗАТ "Львівський ЦУМ", і, відтак, чи виникло
в нього право на участь в його управлінні та право на звернення до
суду на його захист. Також суду слід  було  з"ясувати  чи  виникло
право на участь у зборах акціонерів в ОСОБА_3, ОСОБА_4 та  ОСОБА_5
та чи  у  зв"язку  з  цим  слід  було  враховувати  їх  акції  при
визначенні правомочності зборів, оскільки це має правове  значення
для вирішення спору.
     Крім того, судом не взято  до  уваги,  що  ОСОБА_1,  ОСОБА_3,
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбали акції четвертої та п"ятої  емісії  ЗАТ
"Львівський ЦУМ", рішення про додатковий випуск акцій  оспорено  в
суді, а тому слід було обговорити питання про  зупинення  розгляду
справи до вирішення спору щодо правомірності випуску цих акцій  та
з"ясування питання про законність придбання їх зазначеними особами
з огляду на закріплене в  п.  4.3  Статуту  ЗАТ  "Львівський  ЦУМ"
переважне право на їх придбання акціонерами товариства.
     Відповідно  до  ст.  43  Закону  України  "Про   господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
         про проведення загальних зборів акціонерів
держателі  іменних  цінних  паперів   повідомляються   персонально
передбаченим статутом способом. Крім того,  загальне  повідомлення
друкується в  місцевій  пресі  за  місцезнаходженням  акціонерного
товариства і в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради
України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з  цінних
паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця  проведення
зборів та  порядку  денного.  Згідно  з   п.  8.3.13  Статуту  ЗАТ
"Львівський ЦУМ" акціонери вважаються повідомленими про проведення
загальних зборів акціонерів, якщо повідомлення про дату і місце їх
проведення та порядок денний було опубліковано у зазначеному  вище
порядку. Таке повідомлення повинно бути зроблено не менш як за  45
днів.
     З врахуванням того, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4  та  ОСОБА_5
придбали акції ЗАТ "Львівський ЦУМ" в грудні 2003 року, суду  слід
було  з"ясувати  коли  саме  в  них  виникло  право  на  участь  в
управлінні товариством, а якщо таке виникло менш як за 45 днів  до
проведення зборів то чи є їх неповідомлення про проведення  зборів
порушенням встановленого законом та  статутом  товариства  порядку
повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів акціонерів
і чи тягне це за собою правові наслідки.
     Відповідно  до  ст.  41  Закону  України  "Про   господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
         загальні збори акціонерного  товариства  є
вищим його органом з виключною компетенцією.  У  загальних  зборах
мають  право  брати  участь   усі   акціонери;   вони   визнаються
правомочними,  якщо  в  них  беруть  участь  акціонери,  що  мають
відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів. Для участі
у зборах  акціонери  проходять  реєстрацію,  яка  завершується  до
початку  роботи  зборів  і  результати  якої  є  єдиною  підставою
визначити їх правомочність.
     Отже, правомочність загальних зборів акціонерів  визначається
виключно  за   результатами   реєстрації,   якими   встановлюється
кількість акціонерів, які беруть участь у  зборах,  і  належна  їм
кількість голосів.
     Фактична присутність  акціонера  на  зборах,  його  участь  в
обговоренні питань порядку денного  і  в  прийнятті  рішень  мають
юридичне значення для правомочності рішень загальних зборів.
     Відповідно  до  ст.  42  Закону  України  "Про   господарські
товариства"  ( 1576-12 ) (1576-12)
          рішення  загальних  зборів   приймаються
простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у  зборах,
а з окремих питань - 3/4 голосів. При цьому  закон  не  встановлює
обов"язку присутності у прийнятті рішень акціонерів понад  вказану
більшість із числа тих, що беруть участь у зборах, тобто таких, що
зареєстровані.
     У зв"язку з цим суду слід було  з"ясувати  чи  фактично  були
присутні на загальних зборах акціонерів ОСОБА_1, ОСОБА_3,  ОСОБА_4
та ОСОБА_5, чи брали вони  участь  в  обговоренні  питань  порядку
денного і  в  прийнятті  рішень  та  з  врахуванням  того,  що  їм
неправомірно відмовлено у реєстрації чи були правомочними збори та
прийняті на них рішення.
     Отже, висновок  суду  про  неправомочність  загальних  зборів
акціонерів ЗАТ "Львівський ЦУМ", проведених 22 січня 2004 року, та
порушення прав позивача ОСОБА_1  на  участь  у  цих  зборах  судом
зроблено передчасно.
     Крім  того,  судом  не  розглянуто  вимогу  про  витребування
документів про діяльність товариства і цей недолік  не  може  бути
усунений ухваленням додаткового рішення, оскільки з  приводу  цієї
вимоги сторони не подавали докази і не давали пояснення.
     Таким чином, судом  допущено  порушення  норм  процесуального
права, що призвело до неправильного вирішення справи і  відповідно
до ст. 338 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          є  підставою  для  скасування
ухваленого судового рішення з передачею справи на  новий  розгляд.
Оскільки зазначені порушення закону  було  допущено  судом  першої
інстанції  і  не  було  усунено  апеляційним  судом,  справу  слід
передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Законом України "Про внесення  змін  до  деяких  законодавчих
актів  України  щодо  визначення  підсудності   справ   з   питань
приватизації та з корпоративних спорів" ( 483-16 ) (483-16)
         від  15  грудня
2006  року   визначено   підсудність   справ,   що   виникають   з
корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством  та
його учасником господарським судам, а тому справу слід передати на
новий розгляд до господарського суду.
     Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ст. 338, п. 2 ч. 1 ст.  344  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів  Судової  палати  у  цивільних
справах Верховного Суду України,
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
     Рішення Печерського районного суду м.  Києва  від  16  лютого
2004 року та рішення апеляційного суду м.  Києва  від  20  вересня
2006  року  скасувати  і  передати  справу  на  новий  розгляд  до
господарського суду Львівської області.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  А.Г.Ярема
     Судді:  Є.Ф.Левченко
     Л.I.Охрімчук
     Я.М.Романюк
     Ю.Л.Сенін