У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України у складі:
Головуючого: Сеніна Ю.Л.
Суддів: Левченка Ю.Л., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I., Романюка Я.М.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
ОСОБА_2про захист честі, гідності та ділової репутації,
відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2на
рішення апеляційного суду м. Севастополя від 4 березня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У березні 2000 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ТОВ "Нептун" про захист честі, гідності та
ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на
те, що в акті ревізійної комісії ТОВ "Нептун" від 24 вересня 1998
року та в протоколі зборів ТОВ "Нептун" від 6 липня 1999 року і по
Севастопольському телебаченню в серпні 1999 року були викладені
відомості про зловживання ним службового становища та заподіяння
таким діями матеріальної шкоди товариству в розмірі 9 052 грн. 11
коп, які не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та
ділову репутацію. У зв'язку з цим позивач просив зобов'язати
відповідачів спростувати розповсюджені недостовірні відомості і
стягнути на відшкодування моральної шкоди по 2000 грн з фізичних
осіб та 5000 грн. з ТОВ "Нептун".
В подальшому позивач відмовився від позовних вимог до ОСОБА_3
і ТОВ "Нептун".
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 6
серпня 2003 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 4 березня 2004
року, частково скасовано рішення Ленінського районного суду м.
Севастополя від 6 серпня 2003 року, та ухвалено нове, яким позов
ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано такими, що не відповідають
дійсності відомості, що зазначені в акті ревізійної комісії ТОВ
"Нептун" від 24 вересня 1998 року та в протоколі зборів ТОВ
"Нептун" від 6 липня 1999 року та порочать честь, гідність та
ділову репутацію. Зобов'язано ОСОБА_2 спростувати відомості на
загальних зборах ТОВ "Нептун", а також стягнуто з ОСОБА_2 на
користь ОСОБА_1 100 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення
апеляційного суду м. Севастополя від 4 березня 2004 року і
залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Севастополя
від 6 серпня 2003 року, посилаючись на порушення апеляційним судом
норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду повинно
бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Відповідно до положень ст.7 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року, який діяв на час розгляду справи, громадянин або організація
вправі вимагати по суду спростування відомостей, що не
відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать їх
честь та гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх
інтересам, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що
вони відповідають дійсності.
Щодо вимог про спростування цих відомостей та компенсацію
моральної шкоди ч.3 ст.7 згаданого ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлений строк позовної давності в один рік.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої
інстанції свої висновки мотивував тим, що позивачем пропущено
річний строк позовної давності та що відомості, які просить
спростувати позивач, викладені в документі колегіального органу -
в акті ревізійної комісії ТОВ "Нептун" і ОСОБА_2 не може
одноособово нести відповідальність за їх розповсюдження.
Скасовуючи рішення Ленінського районного суду м. Севастополя
від 6 серпня 2003 року і ухвалюючи нове про часткове задоволення
позовних вимог ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що
відомості відносно позивача, які були відображені в акті
ревізійної комісії та розповсюджені на загальних зборах товариства
і по Севастопольському телебаченню, не відповідають дійсності і
порочать честь та гідність позивача.
Проте таке рішення апеляційного суду постановлено з
порушенням норм матеріального в процесуального права.
Так, апеляційний суд поклав відповідальність за
розповсюдження відомостей, які були викладені в акті ревізійної
комісії ТОВ "Нептун" №1 від 24 вересня 1998 року і оприлюднені на
загальних зборах товариства, на фізичну особу - голову ревізійної
комісії товариства ОСОБА_2 При цьому суд не взяв до уваги, що акт,
у якому були викладені відомості, був складений від імені
колегіального органу юридичної особи при виконанні їх функцій.
Відповідальність у даному випадку могла нести юридична особа -
ТОВ "Нептун".
Але позивач відмовився від вимог до ТОВ "Нептун" і ця відмова
прийнята судом, про що постановлена ухвала Ленінського районного
суду м. Севастополя від 7 лютого2001 року, яка ніким не
скасована.
Хоч апеляційний суд і послався на те, що строк не можна
вважати пропущеним, через те, що відомості, викладені в акті, були
також розповсюджені і по Севастопольському телебаченню 10 серпня
1999 року, але такий висновок судом зроблено помилково. В
матеріалах справи відсутні будь-які дані про таке розповсюдження
відомостей у вказаний спосіб відповідачем. Навпаки в матеріалах
справи є декілька ксерокопій листа Севастопольської регіональної
держтелерадіокомпанії від 20 квітня 2001 року з приводу того, що
10 серпня 1999 року був показаний сюжет журналіста ОСОБА_4 про
те, що засновники ТОВ "Нептун" ОСОБА_1 та ОСОБА_5 незаконно були
виключені на зборах засновників з вини ОСОБА_2 та інших.
Посилання апеляційного суду на розповсюдження недостовірних
відомостей в протоколі зборів ТОВ "Нептун" від 6 липня 1999 року
також являється помилковим, оскільки в матеріалах справи відсутні
дані стосовно того, що 6 липня 1999 року взагалі проводитись
загальні збори товариства. Є лише виписка з протоколу зборів ТОВ
"Нептун" від 4 червня 1999 року, де був заслуханий звіт вже нового
голови ревізійної комісії товариства ОСОБА_6, а не ОСОБА_2
За таких обставин, коли апеляційний суд помилково скасував
рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, колегія
суддів вважає необхідним скасувати рішення апеляційного суду і
залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336, 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
Рішення апеляційного суду м. Севастополя від 4 березня 2004
року скасувати і залишити в силі рішення Ленінського районного
суду м. Севастополя від 6 серпня 2003 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Сенін Ю.Л.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.I.
Романюк Я.М.