У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.I.,
суддів: Косенка В.Й., Барсукової В.М.,
Балюка М.I., Берднік I.С.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право
користування жилим приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до
ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим
приміщенням, вселення, зміну умов договору найму жилого
приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гірницького
районного суду м. Макіївки Донецької області від 16 лютого 2004
року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 13 травня
2004 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2002 року ОСОБА_1. і ОСОБА_2. звернулися в суд із
позовом до ОСОБА_3. про визнання особи такою, що втратила право
користування жилим приміщенням, обгрунтовуючи тим, що відповідач
з 1992 року постійно, без поважних причин не проживає в квартирі
АДРЕСА_1 в Гірницькому районі м. Макіївки, основним
квартиронаймачем якої є ОСОБА_1. Останнім часом відповідач
постійно проживає зі своєю сім'єю за іншою адресою. Позивачі
просили суд на підставі ст. 72 Житлового кодексу Української РСР
( 5464-10 ) (5464-10)
визнати ОСОБА_3. таким, що втратив право користування
спірним жилим приміщенням.
Під час розгляду справи в листопаді 2002 року ОСОБА_3.
звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про
усунення перешкод у користуванні жилим приміщеннями, вселення,
зміну умов договору найму жилого приміщення, мотивуючи тим, що в
спірній квартирі він має право на користування жилою площею
розміром 12,7 кв. м., однак відповідачі по зустрічному позову
перешкоджають йому користуватися цим приміщенням, замінили замки
на вхідних дверях. Просив суд зобов'язати ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням, виділити йому
в користування ізольовану жилу кімнату площею 12,7 кв. м у
квартирі АДРЕСА_1 в Гірницькому районі м. Макіївки, вселити його
в спірну квартиру.
У травні 2003 року ОСОБА_1. і ОСОБА_2. подали до суду
додаткову позовну заяву, в якій змінили правові підстави свого
позову та просили визнати ОСОБА_3. таким, що втратив право
користування спірним жилим приміщенням на підставі ст. 107 ЖК
України.
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької
області від 16 лютого 2004 року, яке ухвалою апеляційного суду
Донецької області від 13 травня 2004 року залишено без зміни,
позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Ухвалено ОСОБА_3.
визнати втратившим право користування жилим приміщенням за
адресою: м. Макіївка-11, АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного
позову ОСОБА_3. до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у
користуванні іншим приміщенням, вселення та зміну умов договору
найму жилим приміщення відмовлено.
Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями,
ОСОБА_3. подав до Верховного Суду України касаційну скаргу, в
якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального права та порушення норм процесуального права,
просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга ОСОБА_3. підлягає відхиленню з таких
підстав.
Залишаючи рішення Гірницького районного суду м. Макіївки
Донецької області від 16 лютого 2004 року без зміни, апеляційний
суд виходив із того, що ОСОБА_3. добровільно з 1990 року не
проживає у квартирі своїх батьків за адресою: м. Макіївка-11,
АДРЕСА_1 і спірною жилою площею не користується. Будь-яких доказів
на підтвердження того, що ОСОБА_1. і ОСОБА_2. перешкоджають йому в
користуванні спірною жилою площею ОСОБА_3. суду не надав і не
довів, що до виникнення цього спору намагався поновити своє право
на користування спірною квартирою.
Як убачається з матеріалів справи, і це підтверджується
відповідними доказами, квартиронаймачем квартириАДРЕСА_1 в
Гірницькому районі м. Макіївки є ОСОБА_1., в якій, крім нього,
прописані його дружина, ОСОБА_2., та син, ОСОБА_3. Однак з 1990
року ОСОБА_3. у квартирі АДРЕСА_1 у м. Макіївці не проживає. Його
речей у спірній квартирі немає, він не сплачував квартирну плату
та плату за комунальні послуги, а фактично мешкає разом зі своєю
сім'єю за іншою адресою: м. Макіївка,АДРЕСА_2. За вказаний
проміжок часу, до звернення в суд із зустрічним позовом, ОСОБА_3.
із заявами про усунення перешкод у користуванні спірним жилим
приміщенням, вселення та зміну умов найму жилого приміщення не
звертався.
З огляду на викладене апеляційний суд обгрунтовано погодився
з рішенням суду першої інстанції та залишив його без зміни.
Установлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові
рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та
процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не
спростовують.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підставами
касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не
дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального
або процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування
постановлених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне
відхилити касаційну скаргу.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької
області від 16 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду
Донецької області від 13 травня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I. Григор'єва
Судді: В.Й. Косенко
М.I. Балюк
В.М. Барсукова
I.С. Берднік