У Х В А Л А
 
                    I М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
     Суддя Верховного Суду  України  Ярема  А.Г.,  розглянувши   2
квітня 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на  рішення  Ялтинського
міського суду від 21 серпня 2006 року та ухвалу Апеляційного  суду
Автономної Республіки Крим від  16 січня 2007 ( rs614633 ) (rs614633)
         року  в
справі  за  позовом  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  до  виконавчого   комітету
Ялтинської  міської  ради  про  визнання  незаконним  рішення,  за
позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2,  Ялтинської  міської
ради про усунення перешкод в користуванні будинком і  встановлення
земельного сервітуту та за позовом виконавчого комітету Ялтинської
міської ради  до ОСОБА_1 про знесення побудови,
                        в с т а н о в и в:
     ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним  позовом,
посилаючись на те, що вони є власниками будинку по   АДРЕСА_1   та
земельної ділянки, на якій зведено майданчик під автомобіль.
     Вважаючи незаконним рішення виконавчого  комітету  Ялтинської
міської ради  від  22  січня  2002  року  щодо  знесення  спірного
майданчика для автомобіля, просили вимоги задовольнити.
     ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до  суду  із  вказаним  позовом,
зазначаючи, що вони є власниками будинку АДРЕСА_2.
     Морозови самовільно знесли межові знаки - розділяючу підпірну
стіну, та з порушенням будівельних норм, а також з  порушенням  їх
прав і законних інтересів  установили  на  її  місці  майданчик  і
кам'яну стіну.
     Просили  зобов'язати  відповідачів  не  чинити  перешкоди   у
користуванні частиною їх будинку шляхом поновлення в  попередньому
стані знесеного сараю, бутової підпірної  стіни,  що  розділяє  їх
будинки,   знесення   самовільно   побудованого   майданчика   для
автомобіля або приведення його у відповідність до будівельних норм
і правил та встановити земельний сервітут для обслуговування свого
будинку.
     Виконавчий комітет Ялтинської міської ради звернувся до  суду
із позовом, обгрунтовуючи його  тим,  що  відповідачка  самовільно
побудувала спірний майданчик для автомобіля, та просив його  позов
задовольнити.
     Рішенням Ялтинського міського суду від 21 серпня  2006  року,
залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки
Крим від  16 січня 2007 року,  позов ОСОБА_1, ОСОБА_2  задоволено,
визнано  незаконним  і  скасовано  рішення  виконавчого   комітету
Ялтинської міської ради від 22  січня  2002  року;  в  задоволенні
позовів  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  та  виконавчого  комітету   Ялтинської
міської ради  відмовлено; постановлено стягнути  судовий  збір  та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
     У обгрунтування касаційної  скарги  ОСОБА_3   посилається  на
невідповідність висновків  судів  обставинам  справи,  неправильне
застосування   норм   матеріального   права   і   порушення   норм
процесуального права та ставить  питання  про  скасування  судових
рішень  і  передачу  справи  на  новий  розгляд  до  суду   першої
інстанції.
     У відкритті  касаційного  провадження  у  даній  справі  слід
відмовити з таких підстав.
     Задовольняючи  позов  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  та   відмовляючи   в
задоволенні  позовів  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  і  виконавчого   комітету
Ялтинської міської ради, суд першої інстанції та апеляційний  суд,
погоджуючись з ним, виходили з того, що сарай літ. "3" та бетонний
майданчик знаходяться  на  земельній  ділянці,  яка  в  2002  році 
передана у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  і  спірні  побудови   не
створять перешкод ОСОБА_3 й ОСОБА_4  в  користуванні  належним  їм
будинком.
     За  змістом  ч.  1  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
           суд
касаційної інстанції не   може   встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними  обставини,  що   не   були   встановлені   в   рішенні 
судів  першої  та  апеляційної  інстанції  чи   відкинуті    ними, 
вирішувати  питання  про  достовірність  або недостовірність  того
чи іншого доказу та  про перевагу одних доказів над іншими.
     Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають
підстав для висновку про те,  що  судами  допущено  порушення  або
неправильне застосування норм  процесуального права, яке  призвело
до  неправильного  вирішення  справи,  та  зазначені   доводи   не
викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
     Відповідно до п.  5 ч. 3  ст. 328  ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , у
разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і  викладені   в  ній
доводи не викликають  необхідності  перевірки  матеріалів  справи,
суддя-доповідач відмовляє у відкритті  касаційного  провадження  у
справі.
     Керуючись ст. 328  ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
 
                         у х в а л и в :
     У відкритті  касаційного  провадження  в  справі  за  позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Ялтинської  міської  ради
про визнання незаконним рішення, за позовом  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, Ялтинської міської ради про усунення перешкод  в
користуванні будинком і встановлення земельного  сервітуту  та  за
позовом виконавчого комітету Ялтинської міської ради   до  ОСОБА_1
про знесення побудови за касаційною  скаргою  ОСОБА_3  на  рішення
Ялтинського міського суду від  21  серпня   2006  року  та  ухвалу
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від   16  січня  2007
( rs614633 ) (rs614633)
         року відмовити.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Суддя Верховного Суду України     А.Г. Ярема