У Х В А Л А

     IМЕНЕМ УКРАЇНИ

                30  березня  2007 року    м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду

                        України у складі :

     суддів:  Григор'євої Л.I.,

     Барсукової В.М., Балюка М.I.,

     розглянувши в  попередньому  судовому  засіданні   справу  за
позовом ОСОБА_1до ТОВ  "Агро-С"  Баришівського  районного  відділу
Київської  регіональної  філії   "Центру   державного   земельного
кадастру", Бзівської сільської ради Баришівського району Київської
області  про  визнання  недійсними  договорів  оренди   землі   та
незаконною їх реєстрацію,

                  в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

     ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на
те, що з відповідачем 26 травня 2003 року  укладено  два  договори
оренди  землі  на  території  Бзівської  сільської  ради,  які   у
подальшому  зареєстровані  15  березня  2004  року   в   Бзівській
сільській раді . На зазначені земельні ділянки 29 серпня 2003 року
і 16 лютого 2004 року були  виготовлені  Державні  акти  на  право
власності на землю.

     У грудні 2005 року позивачка  звернулась  до  відповідача  та
запропонувала збільшити розмір  орендної  плати,  на  що  останній
погодився, але відповідних змін до договорів оренди не вніс.

     Враховуючи  наведене,  позивачка  просила  визнати  зазначені
договори оренди земельних  ділянок  недійсними,  а  їх  реєстрацію
незаконною, оскільки вони  не  відповідають  Закону  України  "Про
оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
        .

     Рішенням Баришівського районного суду Київської  області  від
30 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою  апеляційного суду
Київської області  від  27  листопада  2006  ( rs411860 ) (rs411860)
          року  у
задоволенні  позову ОСОБА_1 відмовлено.

     У  подані  до  Верховного  Суду  України  касаційній  скарзі,
ОСОБА_1 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на
порушення судами норм матеріального та процесуального права.

     Згідно з  частиною  2  статті  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підставами касаційного оскарження судового рішення  є  неправильне
застосування  судом   норм   матеріального   чи   порушення   норм
процесуального права.

     Відповідно до  вимог статті 335 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  перевіряє   в   межах   касаційної   скарги
правильність застосування судом першої або  апеляційної  інстанції
норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не  були  встановлені  в
рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Оскільки  з матеріалів справи та змісту касаційної скарги  не
вбачається порушення  судами  норм  процесуального  права  колегія
суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

     Керуючись статтями  331, 332, 337  Цивільного  процесуального
кодексу ( 1618-15 ) (1618-15)
          України,  колегія  суддів  Судової  палати  у
цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

     Рішення Баришівського районного суду Київської області від 30
червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від
27 листопада 2006 ( rs411860 ) (rs411860)
         року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді:  Григор'єва Л.I.

     Барсукова В.М.

     Балюк М.I.