У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     29 березня 2007 року  м. Київ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:

            Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про  визнання   договорів
дарування квартири недійсними та визнання права власності  на  1/3
частину квартири,

                      в с т а н о в и л а :

     У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що він перебував у шлюбі з  ОСОБА_2  з 
1967 року, набув право на  частину  квартири  АДРЕСА_1,  проте  цю
квартиру  вона  подарувала  своїй  матері   ОСОБА_4,   а   остання
подарувала її їх сину ОСОБА_3

     Рішенням Луцького міськрайонного суду від 14 липня 2006 року,
залишеним без змін ухвалою Апеляційного  суду  Волинської  області
від 12  грудня  2006   ( rs397206 ) (rs397206)
          року,  у  задоволенні  позову
відмовлено.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1   просить   скасувати   ухвалу
апеляційного суду  і  постановити  нове  рішення,  посилаючись  на
неправильну оцінку судом наданих ним доказів та  необгрунтованість
висновків суду.

     Касаційна  скарга  задоволенню  не   підлягає,   виходячи   з
наступного.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Доводи скарги  та  матеріали  витребуваної  справи  не  дають
підстав для висновку,  що  судами  при  розгляді  справи  допущені
порушення  норм  матеріального  чи   процесуального   права,   які
передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          як  підстави
для скасування рішень.

     Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд касаційної
інстанції  не  вправі   встановлювати   або   вважати   доведеними
обставини, що не були встановлені  в  рішенні  чи  відкинуті  ним,
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу, про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  а  тому
доводи касаційної скарги  в  цій  частині  також  не  можуть  бути
визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

     Оскаржуване  судове  рішення  ухвалено  з  додержанням   норм
матеріального і процесуального права.

     Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                     у  х  в  а  л  и  л  а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу Апеляційного  суду
Волинської області від 12 грудня 2006 ( rs397206 ) (rs397206)
          року  залишити
без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді Верховного Суду України :  Є.Ф.Левченко

     Ю.Л.Сенін

     В.М.Шабунін