У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 26
березня 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення
Ковпаківського районного суду від 11 грудня 2006 року та ухвалу
Апеляційного суду Сумської області від 30 січня 2007 ( rs547231 ) (rs547231)
року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської загальноосвітньої
школи-інтернату I-II ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування, ім. С.П. Супруна про визнання частково
незаконним наказу, зобов'язання встановити грошову винагороду в
розмірі 100% від посадового окладу,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на
те, що він з 2000 року знаходиться в трудових відносинах з
відповідачем, працює вчителем та виконує обов'язки
профорганізатора і керівника первинної організації профспілки
школи "Солідарність". Належним чином виконує свої трудові
обов'язки.
Проте відповідач зменшив йому грошову винагороду на 20%.
Вважаючи таке зменшення розміру грошової винагороди
безпідставним і незаконним, просив його вимоги задовольнити.
Рішенням Ковпаківського районного суду від 11 грудня 2006
року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської
області від 30 січня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.
У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на
невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне
застосування норм матеріального права, порушення норм
процесуального права та ставить питання про скасування судових
рішень і ухвалення нового рішення.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід
відмовити з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції та
апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що згідно з
Положенням "Про надання щорічної грошової винагороди педагогічним
працівникам за сумлінну працю та зразкове виконання службових
обов'язків" розмір грошової винагороди може бути зменшено з
врахуванням праці кожного вчителя; при зменшенні розміру
зазначеної винагороди роботодавець врахував роботу позивача і
відсутність проведення ОСОБА_1 позакласних виховних заходів,
додаткових занять з учнями, а також неприйняття ним участі в
підготовці школи до нового навчального року.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними,
вирішувати питання про достовірність або недостовірність того
чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають
підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або
неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело
до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не
викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, у
разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній
доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи,
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у
справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом
ОСОБА_1 до Сумської загальноосвітньої школи-інтернату I-II
ступенів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського
піклування, ім. С.П. Супруна про визнання частково незаконним
наказу, зобов'язання встановити грошову винагороду в розмірі 100%
від посадового окладу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Ковпаківського районного суду від 11 грудня 2006 року та ухвалу
Апеляційного суду Сумської області від 30 січня 2007 ( rs547231 ) (rs547231)
року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України А.Г. Ярема