I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I.,
Романюка Я.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про
відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в
Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на рішення
Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 27
червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області
від 6 вересня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись
на те, що внаслідок впливу небезпечних умов праці на підземних
роботах, він отримав професійні захворювання, чим його здоров'ю
було заподіяно значну шкоду.
Згідно з висновком медико-соціальної експертної комісії від
6 квітня 2006 року з 31 березня 2006 року йому встановлено 40 %
втрати працездатності.
Вважаючи свої права порушеними, просив стягнути з відповідача
на його користь на відшкодування моральної шкоди 28 000 грн.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької
області від 27 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою
Апеляційного суду Донецької області від 6 вересня 2006 року,
позов задоволено частково: постановлено стягнути з відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в
Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на користь
ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 8 000 грн. та на користь
держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи в розмірі 1 грн. 50 коп.
У обгрунтування касаційної скарги зазначене відділення
посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи,
неправильне застосування судами норм матеріального права та
ставить питання про скасування зазначених судових рішень і
передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції та
апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що
ушкодженням здоров'я ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, обов'язок
відшкодування якої Законом України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
покладено на відділення Фонду.
Проте з такими висновками суду погодитися неможливо.
Частиною 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
встановлено, що моральна (немайнова)
шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати
потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом
соціального страхування від нещасних випадків за заявою
потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної
(немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних
органів.
Судами встановлено, що згідно з висновком медико-соціальної
експертної комісії від 6 квітня 2006 року з 31 березня 2006 року
позивачу вперше встановлено 40 % втрати працездатності.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний
бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
дію абзацу 4 статті 1,
підпункту "е" пункту 1 частини першої статті 21, частини 3 статті
28 та частини 3 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
в частині відшкодування моральної
шкоди застрахованим і членам їх сімей на 2006 рік зупинено.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти позову,
відповідач посилався саме на п. 27 ст. 77 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
.
Проте судами першої й апеляційної інстанцій ці заперечення
відповідача не прийнято, неправильно застосовано норми
матеріального права та не враховано, що призупинення дії закону не
дає підстав для його застосування.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову
в задоволенні позову на підставі п. 27 ст. 77 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2006 рік" ( 3235-15 ) (3235-15)
.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки
Донецької області задовольнити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької
області від 27 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду
Донецької області від 6 вересня 2006 року скасувати.
Постановити нове рішення, у задоволенні позову ОСОБА_1
відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
Ярема А.Г.
Судді Верховного Суду України
Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.I. Романюк Я.М.