У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     20 березня 2007 року  м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

           Патрюка М.В.,  Пшонки М.П.,  Романюка Я.М.,

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  3-і  особи:
Жилово-експлуатаційна  контора  №  6   м.  Біла  Церква,  ОСОБА_3,
ОСОБА_4, про визнання особи такою, що втратила право  користування
жилим приміщенням, та за зустрічним позовом  ОСОБА_2  до  ОСОБА_1,
3-і особи: Жилово-експлуатаційна контора  №  6   м.  Біла  Церква,
ОСОБА_3, ОСОБА_4, про вселення, усунення перешкод  в  користуванні
квартирою,    за    касаційною    скаргою    ОСОБА_1на     рішення
Білоцерківського міськрайонного суду від 21 квітня  2006  року  та
ухвалу апеляційного суду  Київської  області  від  9  жовтня  2006
( rs243093 ) (rs243093)
         року,

                      в с т а н о в и л а :

     в листопаді 2005 року ОСОБА_1звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив  право  користування  жилим
приміщенням, посилаючись на те, що відповідач більше шести місяців
не проживає у спірній квартирі.

     Тоді ж ОСОБА_2 звернувся до суду  із  позовом  до  ОСОБА_1про
вселення, усунення перешкод в користуванні квартирою,  посилаючись
на  те,  що  відповідач  вчиняє   дії,   що   перешкоджають   йому
користуватися спірним житлом.

     Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від  21  квітня
2006 року ОСОБА_1у позові відмовлено, позов ОСОБА_2 задоволено.

     Ухвалою апеляційного суду Київської області від 9 жовтня 2006
 ( rs243093 ) (rs243093)
         року це рішення залишено без змін.

     У касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати зазначені судові
рішення, посилаючись на порушення  судом  норм  процесуального  та
матеріального права.

     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження судового рішення є неправильне застосування судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час 
розгляду  справи  в  касаційному порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального  чи  процесуального  права
і не  може  встановлювати або (та) вважати  доведеними  обставини, 
що   не   були   встановлені   в   рішенні   чи   відкинуті   ним, 
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення  ухвалено  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Касаційна скарга підлягає відхиленню, а  оскаржувані  рішення
залишенню без змін.

     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

     Рішення Білоцерківського міськрайонного суду  від  21  квітня
2006 року та ухвалу апеляційного  суду  Київської  області  від  9
жовтня 2006 ( rs243093 ) (rs243093)
          року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді

     Верховного Суду України  М.В Патрюк

     М.П.Пшонка 

     Я.М.Романюк