У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     13 березня 2007 року   м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

           Патрюка М.В.,  Пшонки М.П.,  Романюка Я.М.,

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  та
ОСОБА_4 про визнання права власності на майно та визнання договору
дарування недійсним, за  касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  рішення
Баштанського районного суду від 22  травня  2006  року  та  ухвалу
апеляційного  суду  Миколаївської  області  від  19  вересня  2006
( rs217171 ) (rs217171)
         року,

                      в с т а н о в и л а :

     в жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду  із  позовом  до 
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на  майно
та визнання договору дарування недійсним, посилаючись  на  те,  що
надав  ОСОБА_2 грошові кошти на придбання об'єкту нерухомості,   і
тепер цей об'єкт належить  йому  на  праві  власності,  а  договір
дарування  щодо цього майна є недійсним.

     Рішенням Баштанського районного суду від 22 травня 2006  року
у позові відмовлено.

     Ухвалою  апеляційного  суду  Миколаївської  області  від   19
вересня 2006 року це рішення залишено без змін.

     В  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  зазначені
судові рішення, посилаючись на їх необгрунтованість  та  порушення
судом норм матеріального та процесуального права.

     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження судового рішення є неправильне застосування судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час 
розгляду справи  в  касаційному  порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального  чи  процесуального  права
і не  може  встановлювати або (та) вважати  доведеними  обставини, 
що   не   були   встановлені   в   рішенні   чи   відкинуті   ним, 
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення  ухвалено   з  додержанням  судом  норм  матеріального  та
процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Касаційна скарга підлягає відхиленню, а  оскаржувані  рішення
залишенню без змін.

     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення Баштанського районного суду від 22 травня  2006  року
та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від  19  вересня
2006 ( rs217171 ) (rs217171)
         року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді

     Верховного Суду України  М.В.Патрюк

     М.П.Пшонка 

     Я.М.Романюк