У Х В А Л А

                         IМЕНЕМ  УКРАЇНИ 

                   7 березня 2007 року  м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України у складі :

     головуючого

     Патрюка М.В.,

     суддів:

     Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П.,

     розглянувши  справу  за  позовом  ОСОБА_1  до   ОСОБА_2   про
відшкодування шкоди, за  касаційною  скаргою  ОСОБА_2  на  рішення
Корольовського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2006  року
та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 22  листопада
2006 ( rs360718 ) (rs360718)
         року,

                       в с т а н о в и л а:

     У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд  із  вищезазначеним
позовом посилаючись на  те,  що  5  листопада  2005  року  з  вини
відповідача сталася дорожньо -  транспортна  пригода  й  внаслідок
чого його  автомобілю  спричинені  механічні  пошкодження.  Просив
позов задовольнити та стягнути з відповідача на  його  користь  на
відшкодування матеріальної шкоди 35 286 грн. 51  коп.  та  10  000
грн. на відшкодування моральної шкоди.

     Рішенням Корольовського районного суду  м.  Житомира  від  27
лютого 2006 року, залишеним без  змін  ухвалою  апеляційного  суду
Житомирської області від 22 листопада 2006 року, позов  задоволено
частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  на  відшкодування
матеріальної  шкоди  35  286  грн.  51  коп.  та  5  000  грн.  на
відшкодування моральної шкоди.

     У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про  скасування
судових  рішень  з  підстав  порушення   норм   матеріального   та
процесуального права.

     Згідно ч.  2  ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судове
рішення  ухвалено  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального  права  і   доводи   скарги   його   висновків   не
спростовують.

     Відсутні  і  передбачені  ст.  338  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        
підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись ст. 332 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                     у  х  в  а  л  и  л  а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

     Рішення Корольовського районного  суду  м.  Житомира  від  27
лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської  області
від 22 листопада 2006 ( rs360718 ) (rs360718)
         року залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

     Головуючий

     М.В. Патрюк 

     Судді:

     Ю.В. Прокопчук  М.П. Пшонка