У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     6 березня 2007 року  м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

           Патрюка М.В.,  Пшонки М.П.,  Романюка Я.М.,

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я  особа:
ОСОБА_3, про визнання права власності на  1/2  частину  будинку  і
надвірних споруд та  визнання  частково  недійсним  свідоцтва  про
право власності на нерухоме майно, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1
на рішення апеляційного суду Житомирської області від 22 листопада
2006 року,

                      в с т а н о в и л а :

     в березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом  до
ОСОБА_2 про визнання права власності  на  1/2  частину  будинку  і
надвірних споруд та  визнання  частково  недійсним  свідоцтва  про
право власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що  приймала
участь у будівництві спірного будинку та проживала у  ньому  шість
років.

     Рішенням Попільнянського районного суду  від  4  червня  2006
року позов  задоволено.

     Рішенням  апеляційного  суду  Житомирської  області  від   22
листопада 2006 року це рішення скасовано та  ухвалено  нове,  яким
ОСОБА_1 у позові відмовлено.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  просить  скасувати  зазначене
рішення апеляційного суду, посилаючись  на  порушення  судом  норм
процесуального та матеріального права.

     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження судового рішення є неправильне застосування судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час 
розгляду справи  в  касаційному  порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального  чи  процесуального  права
і не  може  встановлювати або (та) вважати  доведеними  обставини, 
що   не   були   встановлені   в   рішенні   чи   відкинуті   ним, 
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судове
рішення  ухвалено   з  додержанням  судом  норм  матеріального  та
процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Касаційна скарга підлягає відхиленню, а  оскаржуване  рішення
залишенню без змін.

     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення  апеляційного  суду  Житомирської  області   від   22
листопада 2006 року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді

     Верховного Суду України  М.В.Патрюк

     М.П.Пшонка 

     Я.М.Романюк