У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     6 березня 2007 року  м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

           Патрюка М.В.,  Пшонки М.П.,  Романюка Я.М.,

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  до
ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні
та присудження грошової компенсації за неї за  касаційною  скаргою
ОСОБА_2, ОСОБА_3 на  рішення  Новозаводського  районного  суду  м.
Чернігова від 26 вересня 2006 року  та  ухвалу  апеляційного  суду
Чернігівської області від 8 листопада 2006 року,

                      в с т а н о в и л а :

     в червні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2,  ОСОБА_3  звернулися  до
суду із позовом до  ОСОБА_4  про  припинення  права  власності  на
частку у спільному майні та присудження  грошової  компенсації  за
неї, посилаючись  на  те,  що  відповідачу  належить  1/6  частини
спірної квартири, яку неможливо виділити в натурі. 

     Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова  від  26
вересня 2006 року у позові відмовлено.

     Ухвалою  апеляційного  суду  Чернігівської  області   від   8
листопада 2006 року це рішення залишено без змін.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  просять   скасувати
зазначені судові рішення,  посилаючись  на  порушення  судом  норм
процесуального та матеріального права.

     Згідно ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами касаційного
оскарження судового рішення є неправильне застосування судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          під  час 
розгляду  справи  в  касаційному порядку  суд  перевіряє  в  межах
касаційної  скарги  правильність  застосування  судом  першої  або
апеляційної інстанції норм матеріального  чи  процесуального  права
і не  може  встановлювати або (та) вважати  доведеними  обставини, 
що   не   були   встановлені   в   рішенні   чи   відкинуті   ним, 
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи,  що  судові
рішення  ухвалено  з  додержанням  судом  норм  матеріального   та
процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

     Наведені  у  касаційній  скарзі  доводи  висновків  суду   не
спростовують.

     Касаційна скарга підлягає відхиленню, а  оскаржувані  рішення
залишенню без змін.

     Керуючись ст. 332 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

     Рішення Новозаводського районного суду м.  Чернігова  від  26
вересня  2006  року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Чернігівської
області від 8 листопада 2006 року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді

     Верховного Суду України  М.В.Патрюк

     М.П.Пшонка 

     Я.М.Романюк