У Х В А Л А
                            IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
                  6 березня 2007 року    м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
                        України у складі :
 
     головуючої:
     Григор'євої Л.I.
     суддів:
     Барсукової В.М. Балюка М.I.
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання майна  спільно  нажитим  та
визнання права власності,
 
                  в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :
     Позивачка  звернулася  до  суду  із   зазначеними   вимогами,
мотивуючи  їх  тим,   що   вона   з   відповідачем   перебуває   у
зареєстрованому  шлюбі  й  вони  разом  з  неповнолітньою  донькою
ОСОБА_1  проживають  у  квартирі  спільного  заселення   АДРЕСА_1,
співвласником якої  є  відповідач.  За  час  спільного  проживання
відповідач прибудував до вказаної квартири житлові прибудови 14-6,
14-7, 14-8 та придбав у  власність  18/100  із  39/100  часток  не
житлових приміщень підвалу того  ж  будинку,  які  перебудовані  у
магазин, залишивши 1/2 частину входу а-1 у спільному користуванні.
Посилаючись на те, що вказане майно було придбане  за  час  шлюбу,
позивачка просила суд задовольнити її позовні вимоги.
     Рішенням Ленінського  районного  суду  м.  Миколаєва  від  12
травня 2006  року  позов  задоволено.  Ухвалою  апеляційного  суду
Миколаївської області від  9  листопада  2006  року  рішення  суду
першої інстанції скасовано, справу повернуто до  того  ж  суду  на
новий розгляд в іншому складі суду.
     У касаційній скарзі позивачка просить скасувати  постановлену
в справі ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення  судом
норм матеріального і процесуального права.
     Згідно з ч. 2 ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
     Встановлено,  і  це  вбачається  з  матеріалів   справи,   що
оскаржувану ухвалу постановлено з додержанням норм матеріального і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 338  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         підстави для її обов'язкового скасування.
     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.
     Керуючись статтями 331, 332,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України,
 
                     у  х  в  а  л  и  л  а :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Ухвалу апеляційного  суду
Миколаївської області від 9 листопада 2006 року залишити без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуюча:
     Григор'єва Л.I.
     Судді:
     Барсукова В.М.   Балюк М.I.