У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     5 березня 2007 року  м. Київ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:

            Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового  строку  для
подання заяви про прийняття спадщини,

                      в с т а н о в и л а :

     У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду  із  зазначеним
позовом, посилаючись  на  те,  що  IНФОРМАЦIЯ_1  померла  її  мати
ОСОБА_2, у цей час вона працювала за кордоном і не мала можливості
своєчасно подати  до  нотаріальної  контори  заяву  про  прийняття
спадщини.

     Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16  жовтня
2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької
області  від  30  листопада  2006  року,  у   задоволенні   позову
відмовлено.

     У касаційній скарзі ОСОБА_3, який діє за довіреністю ОСОБА_1,
просить скасувати  ухвалені  у  справі  судові  рішення  і  справу
направити   на   новий   розгляд,   посилаючись   на   неправильне
застосування судами норм матеріального  права  та  порушення  норм
процесуального права.

     Касаційна  скарга  задоволенню  не   підлягає,   виходячи   з
наступного.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Доводи скарги  та  матеріали  витребуваної  справи  не  дають
підстав для висновку,  що  судами  при  розгляді  справи  допущені
порушення  норм  матеріального  чи   процесуального   права,   які
передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          як  підстави
для скасування рішень.

     Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд  касаційної
інстанції  не  вправі   встановлювати   або   вважати   доведеними
обставини, що не були встановлені  в  рішенні  чи  відкинуті  ним,
вирішувати питання про достовірність або недостовірність  того  чи
іншого доказу, про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  а  тому
доводи касаційної скарги  в  цій  частині  також  не  можуть  бути
визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

     Оскаржувані  судові  рішення  ухвалені  з  додержанням   норм
матеріального і процесуального права.

     Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                     у  х  в  а  л  и  л  а :

     Касаційну  скаргу  ОСОБА_3  в  інтересах  ОСОБА_1  відхилити,
рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16  жовтня  2006
року  та  ухвалу  Апеляційного  суду  Вінницької  області  від  30
листопада 2006 року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді Верховного Суду України :   Є.Ф.Левченко

     Ю.Л.Сенін

     В.М.Шабунін