У Х В А Л А

                           IМЕНЕМ УКРАЇНИ

                  3 березня 2007 року    м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду

                        України у складі :

     головуючої:

     Григор'євої Л.I.

     суддів:

     Барсукової В.М. Балюка М.I.

     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом  ОСОБА_1   до   відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних випадків  на  виробництві  та
професійних   захворювань   України   (далі   -   ВВД    ФСС)    в
Маловисківському районі Кіровоградської області про  відшкодування
моральної шкоди,

                  в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

     Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами,  мотивуючи
їх тим, що з 25 лютого 1984 року працював трактористом у декількох
сільгосппідприємствах  Новоукраїнського   району   Кіровоградської
області. Загальний трудовий стаж  за  цією  професією  складає  18
років 2 місяці. Через важкі умови праці отримав захворювання,  які
визнані професійними і висновком МСЕК йому встановлено третю групу
інвалідності й 40% втрати працездатності безстроково.  Посилаючись
на те, що у  зв'язку  з  професійними  захворюваннями  та  втратою
працездатності  він  переживає  фізичні  й  моральні   страждання,
позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути  в
рахунок відшкодування моральної шкоди 70 000 грн.

     Рішенням Маловисківського районного суду від  4  серпня  2006
року  позов  задоволено  частково  та  стягнуто  з   ВВД   ФСС   в
Маловисківському  районі  Кіровоградської   області   на   користь
позивача 35 000 грн. Рішенням  апеляційного  суду  Кіровоградської
області від 6 грудня  2006  року  рішення  суду  першої  інстанції
скасовано. В задоволенні позову відмовлено у зв'язку із  пропуском
строку позовної давності.

     У касаційній скарзі  позивач  просить  скасувати  ухвалене  в
справі рішення апеляційного суду, посилаючись на  порушення  судом
норм матеріального і процесуального права.

     Згідно з ч. 2 ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

     Відповідно до вимог  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

     Встановлено,  і  це  вбачається  з  матеріалів   справи,   що
оскаржуване рішення ухвалено з додержанням  норм  матеріального  і
процесуального права та відсутні передбачені ст. 338  ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
         підстави для його обов'язкового скасування.

     Враховуючи  наведене,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне
відмовити у задоволенні касаційної скарги.

     Керуючись статтями 331, 332,  337  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України,

                     у  х  в  а  л  и  л  а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення апеляційного суду
Кіровоградської області від 6 грудня 2006 року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуюча:

     Григор'єва Л.I.

     Судді:

     Барсукова В.М.   Балюк М.I.