Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:

Черпіцької Л.Т.

Донця О.Є.

Горбатюка С.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року у справі № 804/15736/15 за позовом ТОВ "Керамброк" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, припису, -

У листопаді 2015 року ТОВ "Керамброк" звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати наказ відповідача від 21 вересня 2015 року № 471-П в частині призначення планової перевірки та припису від 20 жовтня 2015 року № 4-4812-11-3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ відповідача № 471-п від 21.09.2015 р. в частині призначення перевірки ТОВ "Керамброк" є протиправним, оскільки суперечить положенням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII (71-19) . Позивач вважав, що відповідачем у зв'язку із відсутністю повноважень на проведення перевірки позивача неправомірно винесено припис від 20 жовтня 2015 року № 4-4812-11-3

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року, залишеною без змін, ухвалою Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд від 23 червня 2016 року, позовні вимоги задоволено.

На постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд від 23 червня 2016 року надійшла касаційна скарга Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 вересня 2015 року на підставі статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , у відповідності до плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на IV квартал 2015 року, державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено наказ № 471-П про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ "Керамброк". Термін проведення перевірки визначено з 20 жовтня по 09 листопада 2015 року.

Державною екологічної інспекцією у Дніпропетровській області 21 вересня 2015 року на адресу ТОВ "Керамброк" направлено повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яке отримано позивачем 08 жовтня 2015 року.

Листом від 09 жовтня 2015 року № 118 позивачем повідомлено контролюючий орган про відсутність підстав для проведення планової перевірки у зв'язку з наявністю прямої заборони на проведення такої перевірки, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) , посилаючись на дані податкової декларації за минулий 2014 рік, згідно якої, прибуток підприємства склав суму меншу ніж 20 млн. грн.

Державною екологічної інспекцією у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено припис від 20 жовтня 2015 року № 4-4812-11-3 про надання в термін до 27 жовтня 2015 року інформації та належним чином завірених копій документів, згідно переліку питань, які розглядаються в ході інспекційної перевірки, та допущення держінспекторів до проведення планової перевірки ТОВ "Керамброк", із забезпеченням огляду території та всіх структурних підрозділів підприємства, що знаходиться на території Дніпропетровської області.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідач позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті суди попередніх інстанцій виходили з того, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області належить до переліку контролюючих органів, які мають право на проведення перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за виключенням випадків, передбачених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VIII (71-19) .

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем прийнято спірний наказ та припис всупереч вимог Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (71-19) , у відповідності до пункту 3 розділу II Перехідних положень якого установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) . При цьому, згідно даних податкової декларації позивача за минулий 2014 рік прибуток підприємства склав суму меншу ніж 20 млн. грн.

Однак судова колегія не погоджується з даними висновками судів попередніх інстанцій та вважає помилковими доводи судів попередніх інстанцій про поширення на спірні правовідносини вимог п. 3 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 року № 71-VIII (71-19) .

Так, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (2755-17) та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи" направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства.

Отже, за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема і ті, які виникають у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Зокрема контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Відтак, беручи до уваги завдання Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, можна дійти висновку, що Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Отже помилковим є посилання судів на п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VIII (71-19) .

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:

- Закон України "Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" № 71 -VIII (71-19) (п. З Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень, н. 41.1 ст. 41 ПК України;

- Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (76-19) (п. 8 Прикінцевих положень), яким мораторії на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.

Вказане засвідчує, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014 року (76-19) , а не Законом № 71-VIII (71-19) і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.

Натомість оскаржуваний наказ прийнятий Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області 21.09.2015 року та стосується проведення планової перевірки ТОВ "Керамброк" у IV кварталі 2015 року, тобто не порушує обмеження на проведення перевірок, встановлених Законом № 76-VIII від 28.12.2014 (76-19) року. Також оскаржуваний припис відповідача від 20 жовтня 2015 року № 4-4812-11-3 винесено на підставі та в межах повноважень вказаного контролюючого органу.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011 (454/2011) , Державна екологічна інспекція України здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Законодавчого акту, який би встановлював мораторій чи перевірки Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами, не прийнято. Мораторій на здійснення перевірок суб'єктів господарювання на період із січня по червень 2015 року встановлювався Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" під 28.12.2014 п. № 76-VIII (76-19) . Обмеження на проведення перевірок підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами, запроваджені згаданим вище Законом, наразі не діють у зв'язку із закінченням установленого періоду.

Згідно з пунктом 8 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.1 2.2014 № 76-VІІІ (76-19) установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Отже на час прийняття спірного наказу та припису мораторій встановлений вищезазначеним законом на проведення контролюючими органами перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців закінчився 01 липня 2015 року.

Таким чином, обмеження на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами встановлений Законом № 71-VШ (71-19) стосується лише контролюючих органів визначених у підпункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що норми Закону № 76-VІІІ (76-19) , зокрема щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів, тоді як норми Закону № 71-VІІІ (71-19) є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Саме такі положення вказаних вище нормативних актів робить послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийнято різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, обмеженим повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.

Офіційне роз'яснення щодо мораторію на проведення перевірок підприємств, фізосіб-підприємців контролюючими органами, надано також Міністерством юстиції України в листі від 04.12.2015 р. N 2112/14157-0-4-15/8.1 (v2112323-16) , в якому зазначено, що вказаний Закон від 28 грудня 2014 року N 71-VIII (71-19) направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що обмеження, встановлені пунктом 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) , розповсюджується тільки на здійснення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців у відносинах, що виникають у сфері справляння податків і зборів та здійснюються Державною фіскальною службою та її територіальними органами.

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області у справі № 804/15736/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамброк" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 21 вересня 2015 року № 471-П в частині призначення планової перевірки та припису від 20 жовтня 2015 року № 4-4812-11-3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.