У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Лященко Н.П., Патрюка М.В.,
Пінчука М.Г., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
Димитровського міського відділу освіти про стягнення пільгових
сум, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду
Донецької області від 22 грудня 2003 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом,
обгрунтовуючи свої вимоги тим, що працювала вчителем у
IНФОРМАЦIЯ_1. 1 вересня 2002 року вона звільнилася з роботи, але
відповідач відповідно до чинного законодавства не виплатив їй
пільгові виплати: надбавку за вислугу років, допомогу на
оздоровлення та премію за період з 1997 року до 2002 рік, а всього
5598 грн. Посилаючись на ці обставини, позивачка просила
задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 6
жовтня 2003 року позов задоволено, на користь позивачки стягнуто з
відповідача 2383 грн. У позові про стягнення щомісячної грошової
винагороди за сумлінну працю відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 22 грудня
2003 року рішення міського суду скасовано, постановлено нове
рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування
рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої
інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм
матеріального й процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 7 ст. 43 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається
законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
працівник має право на оплату своєї праці відповідно
до актів законодавства та колективного договору. Оплата праці
працівників установ і організації, що фінансуються з бюджету,
здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових
актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод,
колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та
позабюджетних доходів (ст. 98 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
).
Статтею 57 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
передбачені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним та
іншим працівникам закладів освіти, у тому числі і виплата надбавок
за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної
відпустки, які вводяться в дію відповідно з 1 січня 1997 року та з
1 січня 1998 року, а також виплата щорічної грошової винагороди за
сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків.
Оскільки виплати педагогам, передбачені ст. 57 Закону України
"Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
, гарантувалися державою, то зобов'язання
судом роботодавця - Димитровський міський відділ освіти -
здійснити їх із власних коштів не відповідає вимогам ст. 33 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, згідно з якою державні організації, які є
юридичними особами, не відповідають за зобов'язаннями держави.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого
висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про
стягнення надбавки за вислугу років за 1997-2000 роки,
матеріальної допомоги на оздоровлення, а тому рішення цього суду
відповідає вимогам закону та обставинам справи й було скасоване
судом апеляційної інстанції помилково.
З урахуванням наведеного рішення апеляційного суду підлягає
скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з
підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись статтями 339, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 22 грудня
2003 року скасувати, а рішення Димитровського міського суду
Донецької області від 6 жовтня 2003 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.П. Пшонка
Судді:
Н.П. Лященко М.В. Патрюк М.Г. Пінчук
Ю.Г. Прокопчук