У х в а л а
іменем україни
21 лютого 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Костенка А.В., Патрюка М.В.,
Пінчука М.Г., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовами
заступника прокурора м. Ялта в інтересах Ялтинської міської ради
до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про знос будівль; за
зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Ялтинської міської ради,
виконавчого комітету Ялтинської міської ради про скасування
рішень, визнання права власності на будівлю, за касаційними
скаргами прокуратури м. Ялти, Ялтинської міської ради, ОСОБА_3на
рішення Ялтинської міського суду Автономної Республіки Крим від 3
листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 23 січня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
Заступник прокурора м. Ялта в інтересах Ялтинської міської
ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про знос
самовільно збудованих відповідачами двох індивідуальних гаражів за
адресою: АДРЕСА_1, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачі
збудували гаражі на земельній ділянці, що є власністю Ялтинської
міської Ради без відповідного дозволу і з порушенням будівельних
норм і правил.
ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до суду зустрічну позовну заяву, в
якій просили скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської
міської ради НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 11 листопада 2004 року "Про знос
самовільно збудованих ОСОБА_2 і ОСОБА_1 гаражів поАДРЕСА_1 і
визнати за ними право власності на індивідуальні гаражі.
Рішенням Ялтинської міського суду Автономної Республіки Крим
від 3 листопада 2005 року, залишеним без зміни ухвалою
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006
року, в задоволенні позову заступника прокурора м. Ялта в
інтересах Ялтинської міської ради відмовлено, зустрічний позов
ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення
виконавчого комітету Ялтинської міської ради НОМЕР_1 та НОМЕР_2
від 11 листопада 2004 року. У зустрічному позові в частині
визнання права власності на гаражі відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2
судовий збір в доход держави в сумі 8 грн. 50 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, прокуратура м. Ялта ставлять
питання про скасування судових рішень та направлення справи на
новий розгляд, а Ялтинська міська рада - про скасування судових
рішень та ухвалення рішення про задоволення позову заступника
прокурора.
Касаційна скарга Ялтинської міської ради підлягає частковому
задоволенню, а касаційні скарги ОСОБА_3, прокуратури м. Ялта -
задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове
задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2, послався на те,
що відповідачі самовільно зайняли земельну ділянку під будівництво
гаражів, однак оскільки зведенням позивачами гаражів права інших
осіб не порушуються, то рішення виконкому Ялтинської міської Ради
НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 11 листопада 2004 року про знос самовільно
збудованих позивачами гаражів підлягає скасуванню.
З таким висновками суду погодитися не можна, оскільки вони
суперечать матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до частини 2 ст. 125 Земельного Кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
право на оренду земельної ділянки виникає після
укладення договору оренди та його державної реєстрації. Саме після
такої реєстрації, як зазначено у ст. 18 Закону від 6 жовтня 1998
року №161-XIV"Про оренду землі", цей договір набуває чинності.
Частина 3 статті 125 Земельного Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
забороняє приступати до використання земельної ділянки до
встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа,
що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.
Згідно зі ст. 212 Земельного Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню
власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат,
понесених за час незаконного користування ним.
Суд ці вимоги закону не врахував і не навів докази, які б
свідчили про незаконність рішення міської ради відносно спірних
земельних ділянок.
З матеріалів справи вбачається, що Ялтинська міська рада
відмовила позивачам в передачі земельних ділянок у користування
(оренду).
Враховуючи викладене, суду слід з'ясувати обставини, що
підтверджують факт правомірного користування позивачами спірними
земельними ділянками. Посилання в рішенні на те, що Ялтинська
міська рада не заперечує проти користування позивачами ділянками
доказами не підтверджено.
Третя особа - ОСОБА_3, в клопотаннях зазначає, що будівництво
гаражів на самовільно зайнятих землях порушує її права, оскільки
позивачі займають частину належної їй земельної ділянки.
Відсутність у матеріалах справи зазначених доказів та неповне
з'ясування її обставинам не дають суду підстав для висновку про
задоволення позовних вимог чи відмову в їх задоволенні.
Апеляційний суд не звернув увагу на ці порушення і
необгрунтовано залишив рішення суду першої інстанції без зміни.
За таких обставин, керуючись статтями 336, 338 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Ялтинської міської ради задовольнити
частково, а касаційні скарги прокуратури м. Ялти, ОСОБА_3-
задовольнити.
Рішення Ялтинської міського суду Автономної Республіки Крим
від 3 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 23 січня 2006 року скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.П. Пшонка
Судді:
А.В. Костенко М.В. Патрюк
М.Г. Пінчук Ю.В. Прокопчук