У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     14 лютого 2007 року    м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого

     Гнатенка А.В.,

     суддів:  

     Гуменюка В.I.,  Барсукової В.М.,-

     розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа
приватний  нотаріус  Макіївського  міського  нотаріального  округу
ОСОБА_3. про визнання угоди недійсною,

     в с т а н о в и л а:

     У жовтні 2003 року ОСОБА_1. звернувся із зазначеним  позовом,
посилаючись на те, що йому на праві  власності  належала  квартира
№АДРЕСА_1 у м. Макіївці. За станом здоров'я та віком він  потребує
стороннього догляду. Здійснювати за  ним  догляд  погодилась  його
сестра ОСОБА_2. З 9 грудня 2002 року по  8  січня  2003  року  він
перебував на стаціонарному  лікуванні  у  зв'язку  з  онкологічним
захворюванням. 8 січня 2003 року сторони домовились про  укладення
договору довічного утримання і звернулися  до  нотаріуса.  Згодом,
звернувшись до нотаріуса, він з'ясував, що 8 січня 2003  року  між
ним та ОСОБА_2. був укладений договір дарування належної  йому  на
праві власності квартири №АДРЕСА_1 у м.  Макіївці,  а  не  договір
довічного утримання.  Позивач  просив  визнати  договір  дарування
вказаної квартири недійсним,  як  такий,  що  укладений  внаслідок
помилки.

     Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 6
травня 2004 року у задоволенні позову відмовлено.

     Рішенням апеляційного суду Донецької  області  від  29  липня
2004 року рішення Центрально-Міського районного суду  м.  Макіївки
від 6 травня 2004 року  скасовано  і  ухвалено  нове  рішення  про
задоволення позову. Визнано недійсним договір  дарування  квартири
№АДРЕСА_1 у м. Макіївці, укладений між ОСОБА_1. і ОСОБА_2. 8 січня
2003 року, сторони повернуто у первісний стан.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_2  просить  скасувати   ухвалене
рішення апеляційного суду, посилаючись  на  порушення  судом  норм
матеріального та процесуального права.

     Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

     Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування
судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

     За правилами ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд  касаційної
інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати  доведеними
обставини, що не були встановлені в  рішенні  суду,  чи  відкинуті
ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

     Рішення  апеляційного  суду  ухвалено  з   додержанням   норм
матеріального і процесуального права. Підстав для його  скасування
не встановлено.

     Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                         у х в а л и л а:

     Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити,  а  рішення  апеляційного
суду Донецької області від 29 липня 2004 року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий  А.В. Гнатенко

     Судді:  В.I. Гуменюк

     В.М. Барсукова