У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Балюка М.I.,
Барсукової В.М.,
Гуменюка В.I., Данчука В.Г.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом
регіонального відділення Фонду державного майна України в
Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про розірвання договору
купівлі-продажу та повернення об'єкта у власність держави,
в с т а н о в и л а :
У березні 2002 року регіональне відділення Фонду
державного майна України в Дніпропетровській області звернулося до
суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу
та повернення об'єкта у власність держави, посилаючись на те, що
між ними в результаті аукціону був укладений договір
купівлі-продажу НОМЕР_1 об'єкту незавершеного будівництва
"Технічне переозброєння ливарної дільниці ВАТ"Дніпропетровський
районний ремонтно-механічний завод". Обов'язковою умовою продажу
об'єкту з аукціону є завершення його будівництва із збереженням
його початкового призначення. Посилаючись на те, що відповідач
ніяких дій по завершенню будівництва об'єкту не здійснив,
позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від
24 лютого 2004 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11
листопада 2004 року рішення Самарського районного суду м.
Дніпропетровська від 24 лютого 2004 року скасовано та ухвалено
нове рішення, яким позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути
регіональному відділенню Фонду державного майна України в
Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва та
стягнуто з регіонального відділення Фонду державного майна
України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 вартість
об'єкта незавершеного будівництва в розмірі 1320 грн. та
державне мито на користь держави в розмірі 51 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду
апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої
інстанції, в зв'язку з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Ухвалюючи рішення, апеляційний суд виходив із того, що
покупець, ОСОБА_1, не виконав умови п. 5 договору купівлі-продажу
від 5 червня 1998 року.
Проте такі висновки суду апеляційної інстанції не грунтуються
на доказах, зібраних у справі.
Так, у п. 5 Договору зазначено, що термін вводу об'єкта в
експлуатацію не повинен перевищувати нормативний. У рішенні
апеляційного суду не встановлено, коли саме ОСОБА_1 мав
розпочати добудову спірного об'єкта та ввести його в
експлуатацію, та в чому саме полягає порушення покупцем умов п.
5 Договору.
Не можна погодитися і з рішення суду першої інстанції.
Відмовляючи у позовних вимогах, судом також не з'ясовано
які ж саме умови, що зазначені у п. 5 Договору, сторони мали на
увазі, у які строки ОСОБА_1 мав виконувати добудову спірного
об'єкта та ввести його в експлуатацію; чи складалися ним графік
цих робіт; чи укладався такий графік робіт продавцем, узгоджений
з покупцем відповідно до п.5 Договору.
Не перевіривши ці обставини, у суду першої інстанції також
не було підстав робити зазначені висновки.
За таких обставин погодитися із рішеннями судів першої та
апеляційної інстанції не можна, вони підлягають скасуванню, а
справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від
24 лютого 2004 року та рішення апеляційного суду
Дніпропетровської області від 11 листопада 2004 року
скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Гнатенко
Судді: М.I. Балюк
В.М. Барсукова
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук