У х в а л а
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
                    8 лютого 2007 року  м.Київ
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України у складі :
     Головуючого - Сеніна Ю.Л.,
     Суддів:  Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
     Лященко Н.П., Охрімчук Л.I.,
     Романюка Я.М., Шабуніна В.М.
     розглянувши  скаргу  ОСОБА_1  про  перегляд   у   зв'язку   з
винятковими обставинами ухвали судді Верховного Суду України від 6
травня 2006 року, постановленої в справі  за  позовом  ОСОБА_2  до
ОСОБА_1, виконкому Рівненської міської ради про  поділ  будинку  й
земельної  ділянки,  зустрічними  позовами  ОСОБА_1  до   ОСОБА_3,
ОСОБА_4,    ОСОБА_2,   Рівненського   міського   бюро    технічної
інвентаризації про  визнання  недійсними  договорів  дарування  та
купівлі-продажу  й  визнання  права  власності   на   новостворене
нерухоме майно, Рівненської міської ради до ОСОБА_3,  ОСОБА_2  про
визнання недійсними договорів дарування та купівлі-продажу,
 
                  в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :
     Рішенням Рівненського міського суду від 1 грудня 2005 року  в
задоволенні  позову  ОСОБА_2  до  ОСОБА_1,  виконкому  Рівненської
міської ради про поділ будинку й  земельної  ділянки   відмовлено,
зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1  до  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_2,
Рівненського міського бюро технічної інвентаризації  про  визнання
недійсними договорів дарування та купівлі-продажу й визнання права
власності на новостворене  нерухоме  майно,  а  також  Рівненської
міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів
дарування та  купівлі-продажу  задоволено  частково;  постановлено
визнати недійсними договори дарування  71/100  частин  будинку  по
АДРЕСА_1: від 18 березня 1997 року, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_6
та  ОСОБА_7 в особі їх представника  ОСОБА_4  та  ОСОБА_3,  згідно
яких ОСОБА_3 подаровано ОСОБА_5 - 12/100 будинку, ОСОБА_6 - 16/100
будинку,  ОСОБА_7 - 9/100  будинку,  від  20  березня  1997  року,
укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_3  про  дарування  останній  18/100
будинку, від  21 вересня  1996  року,  укладений  між  ОСОБА_9  та
ОСОБА_3 про дарування останній 16/100 будинку;  визнати  недійсним
договір  купівлі-продажу  71/100  частин  будинку,  укладений  між
ОСОБА_3 та  ОСОБА_2  27  травня  2003  року.  Цим  же  рішенням  в
задоволенні позову ОСОБА_1 до  Рівненського  МБТI  та  Рівненської
міської ради про визнання права власності на новостворене нерухоме
майно відмовлено.
     Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 13  квітня
2006 року рішення  суду  першої  інстанції  змінене,  постановлено
виділити ОСОБА_2 71/100 частину будинку по АДРЕСА_1  з  виділенням
конкретних  приміщень  та  земельну  ділянку  площею  315   кв.м.,
виділити  ОСОБА_1 20/100 частин будинку  з  виділенням  конкретних
приміщень та земельну ділянку площею 135 кв.м.; постановлено також
відмовити  в  задоволенні  позову  Рівненської  міської  ради   до
ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання недійсними  договорів  дарування  та
купівлі-продажу. Рішення суду  в  частині  відмови  в  задоволенні
позову ОСОБА_1 залишено без змін.
     Ухвалою судді Верховного Суду України від 6 травня 2006  року
відмовлено  у  відкритті  касаційного  провадження  у   зазначеній
справі, за касаційною  скаргою  ОСОБА_1  на  рішення  Рівненського
міського суду від  1 грудня 2005 року та рішення Апеляційного суду
Рівненської області від  13 квітня 2006 року.
     ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України зі  скаргою  про
перегляд  ухвали  судді  Верховного  Суду  України  у  зв'язку   з
винятковими обставинами, просить її скасувати та  передати  справу
до Вищого адміністративного суду України для  розгляду  в  порядку
адміністративного судочинства, посилаючись на незаконність рішень,
порушення  суддею  Верховного   Суду   України   норм   цивільного
процесуального закону  та  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , на неоднакове застосування  судом  касаційної
інстанції  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  КАС  України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , Конвенції про захист  прав  та
основних свобод людини ( 995_004 ) (995_004)
        .
     Колегія суддів вважає, що у допуску скарги до  провадження  у
зв'язку з винятковими  обставинами  та  витребуванні  справи  слід
відмовити, виходячи з наступного.
     Відповідно до ст. 354 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         судові  рішення
у  цивільних  справах  можуть  бути  переглянуті   у   зв'язку   з
винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному  порядку,
якщо вони оскаржені  з  мотивів  неоднакового  застосування  судом
(судами) касаційної  інстанції  одного  і  того  самого  положення
закону; визнання судового рішення міжнародною  судовою  установою,
юрисдикція якої визнана Україною,  таким,  що  порушує  міжнародні
зобов'язання України.
     Доводи скарги ОСОБА_1  не  дають  підстав  для  висновку  про
наявність передбачених ст. 354 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підстав для
перегляду рішення у зв'язку з винятковими обставинами.
     Керуючись ст. 356 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
 
                     у  х  в  а  л  и  л  а :
     У  допуску  скарги  ОСОБА_1  до  провадження  у   зв'язку   з
винятковими обставинами та витребуванні справи - відмовити.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий -  Ю.Л.Сенін
 
     Судді:  Є.Ф.Левченко
 
     Л.М.Лихута
 
     Н.П.Лященко 
     Л.I.Охрімчук 
 
     Я.М.Романюк
 
     В.М.Шабунін