У Х В А Л А
Iменем України
7 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Панталієнка П.В.,
Прокопчука Ю.В.,
Пшонки М.П.,
Лященко Н.П.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про
визнання довіреності і договору купівлі-продажу недійсним,
усунення перешкод у користуванні майном за касаційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17
січня 2006 року, залишеного без зміни ухвалою суддів судової
палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області
від 14 березня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання довіреності і договору
купівлі-продажу квартири недійсним, виселення та витребування
майна .
Вказувала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. З 18 лютого
2004 року і по теперішній час вона перебуває у Греції.
30 грудня 2004 року її сестра ОСОБА_1 на підставі підробленої
довіреності продала без її відома належну позивачці квартиру та
майно, що було у квартирі на загальну суму 12930 грн. громадянину
ОСОБА_2
Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 30
вересня 2005 року ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за ст. 358 ч.
3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за використання підробленого документу -
довіреності на продаж квартири, яка належить ОСОБА_1.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила визнати
недійсними довіреність від 21 грудня 2004 року на ім'я ОСОБА_3
посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського
нотаріального округу ОСОБА_4, договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського
нотаріального округу ОСОБА_5, витребувати належне їй майно та
виселити ОСОБА_2
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 17 січня
2006 року, залишеним без зміни ухвалою суддів судової палати в
цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 14
березня 2006 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсною довіреність від 21 грудня 2004 року
посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського
нотаріального округу ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1.
В частині вимог про визнання недійсним договору
купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та усунення перешкод в
користуванні майном відмовлено.
У касаційній скарзі, що розглядається, ставиться питання про
скасування постановлених у справі судових рішень з направленням
справи на новий розгляд, оскільки при вирішенні спору судом
допущено порушення норм матеріального і процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких
підстав.
Встановивши у судовому засіданні, що ОСОБА_1 не давала
довіреність своїй сестрі ОСОБА_3 на продажу спірної квартири, суд
підставно і правильно, з врахуванням досліджених у справі доказів,
визнав цю довіреність недійсною.
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання угоди
купівлі-продажу квартири недійсною та усунення перешкод у
користуванні майном, суд виходив з того, що власник позбавляється
права вимагати належне йому майно від добросовісного набувача,
оскільки він довірив це майно особі, яка не заслуговувала довіри.
З такими висновками суду погодитися не можна з таких підстав.
Судом встановлено, що довіреності на відчудження квартири та
майна, що в ній знаходиться, ОСОБА_1 відповідачці ОСОБА_3 не
видавала, а довіреність на право відчудження квартири від 21
грудня 2004 року підставно визнано судом недійсною.
В матеріалах справи є вирок суду, яким засуджено ОСОБА_3 за
те, що вона, використавши завідомо підроблений документ, уклала 30
грудня 2004 року договір купівлі-продажу квартири, яка належала її
сестрі.(а. с.12, 54)
Висновки суду на предмет передачі позивачкою у володіння та
розпорядження відповідачки квартири та іншого майна переконливими
доказами не підтверджені та відповідних доводів не наведено.
Суд належним чином не перевірив доводів позивачки щодо
недійсності угоди купівлі-продажу квартири, відповідності цієї
угоди чинному на час її укладення законодавству та вимог про
витребування майна від добросовісного набувача з наведенням
відповідних доводів з підстав, передбачених статтями 215, 216,
203, 230, 388 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
на які посилалась позивач як
на правову підставу своїх вимог.
Суд не навів переконливих доводів і щодо відповідності закону
продажу майна, яке знаходиться у квартирі і не включене у текст
договору купівлі-продажу квартири, хоча вимоги щодо цього
заявлялися.
Позивачкою заявлялися вимоги про виселення ОСОБА_2, проте,
вони теж залишені поза увагою .
Оскільки, судами постановлені рішення з порушенням норм
матеріального і процесуального права, то постановлені в справі
судові рішення в частині вимог про визнання недійсним договору
купівлі-продажу квартири, витребування майна та виселення,
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд у суд
першої інстанції.
Керуючись ст.336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17 січня
2006 року, ухвалу суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Херсонської області від 14 березня 2006 року в
частині вимог про визнання договору купівлі - продажу квартири,
виселення та витребування майна скасувати, а справу в цій частині
направити на новий розгляд у суд першої інстанції .
Ухвала оскарженню не підлягає .
Головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Панталієнка П.В.,
Прокопчука Ю.В.,
Пшонки М.П.,
Лященко Н.П.,
: