У Х В А Л А 
 
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     7 лютого 2007 року  м. Київ
     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України у складі:
     Головуючого:  Яреми А.Г.
     Суддів:  Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
     Охрімчук Л.I., Романюка Я.М., 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
Відкритого акціонерного  товариства  "Суха  Балка"  та  відділення
виконавчої дирекції Фонду  соціального  страхування  від  нещасних
випадків на виробництві і професійних  захворювань  України  в  м.
Кривий Ріг про стягнення заборгованості та компенсації,
     в с т а н о в и л а :
     У вересні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду  з  позовом  до
ВАТ  "Суха  Балка"  та  відділення   виконавчої   дирекції   Фонду
соціального страхування від нещасних  випадків  на  виробництві  і
професійних захворювань України в  м.  Кривий  Ріг  про  стягнення
заборгованості та компенсації та  відділення  виконавчої  дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
і професійних захворювань України в м. Кривий  Ріг  про  стягнення
заборгованості  по  щомісячних  страхових  виплатах  відшкодування
втраченого заробітку та компенсації, мотивуючи тим, що у 1995 році
йому була встановлена третя група  інвалідності  від  професійного
захворювання з втратою 45% працездатності з виплатою  на  той  час
щомісячно  по  8  353  000  грн.,  але  з  1996  року   відповідач
продовжував неправильно визначати і виплачувати розмір щомісячного
відшкодування,  не  застосовуючи  або   неправильно   застосовуючи
коефіцієнти підвищення заробітної плати на підприємстві. У зв'язку
з цим позивач на час розгляду справи в суді  у  травні  2005  року
просив стягнути з відповідачів заборгованість за  період  з  січня
1996 року: з ВАТ "Суха Балка" 14498 грн. 05 коп. і  компенсацію  в
розмірі 4745 грн. 60 коп. і з відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних  випадків  на  виробництві  і
професійних захворювань України в м. Кривий Ріг  -  заборгованість
за період з 1 квітня 2001 року в розмірі 16285 грн. 65  коп.  і  в
подальшому стягувати щомісячно з ВВД ФСС по 724 грн. 42 коп.  Крім
того просив стягнути з ВАТ "Суха Балка" 5000 грн на  відшкодування
моральної шкоди.
     Рішенням Жовтневого районного суду м.  Кривого  Рогу  від  20
травня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою  апеляційного   суду
Дніпропетровської області від 5 липня 2006 року, позов  задоволено
частково.  З  ВАТ  "Суха  Балка"  на  користь   ОСОБА_1   стягнуто
заборгованість в розмірі  14498  грн.  05  коп.  і  компенсацію  в
розмірі 4745 грн. 60 коп.; з відділення виконавчої дирекції  Фонду
соціального страхування від нещасних  випадків  на  виробництві  і
професійних захворювань України в м. Кривий Ріг на користь ОСОБА_1
стягнуто  16285  грн.  65  коп.   заборгованості   і   зобов'язано
виплачувати щомісячно починаючи з 1 травня 2005 року по  724  грн.
42 коп. В задоволенні позову  про  відшкодування  моральної  шкоди
відмовлено.
     У своїй касаційній скарзі ВАТ "Суха Балка" просить  скасувати
судові рішення  і  справу  направити  на  новий  судовий  розгляд,
посилаючись на неправильне застосування судом  норм  матеріального
права та порушення норм процесуального права.
     Колегія  суддів  вважає,  що   касаційна   скарга    підлягає
задоволенню з таких підстав.
     Вирішуючи  спір,  суди  керувалися  Правилами   відшкодування
власником підприємства, установи і організації  або  уповноваженим
ним органом шкоди, заподіяної працівникові  ушкодженням  здоров'я,
пов'язаним з  виконанням  ним  трудових  обов'язків,  затверджених
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472
( 472-93-п ) (472-93-п)
         (далі - Правила), які діяли  на  момент  встановлення
позивачу ступеню втрати працездатності і  призначення  відповідних
виплат. Судом було зазначено, що даний спір є трудовим і на вимоги
про    стягнення    заборгованості    по    відшкодуванню    шкоди
розповсюджується дія ст.238 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
          щодо  виплати
належних сум без обмеження строком.
     Разом з тим судами не враховано,  що  Правила  є  спеціальним
нормативним  актом,  який  регулював  відносини  по  відшкодуванню
власником підприємства, установи і організації  або  уповноваженим
ним органом шкоди, заподіяної працівникові  ушкодженням  здоров'я,
пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.
     Згідно з вимогами п.41 Правил, якщо  заяву  на  відшкодування
шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки  з
дня визначення МСЕК стійкої втрати  працездатності,  відшкодування
шкоди проводиться з дня подання заяви.
     Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду  України
№6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
         від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду
судами  цивільних  справ  за  позовами  про  відшкодування  шкоди"
виплати, призначені, але  своєчасно  не  одержані  потерпілим  або
особою, яка  має  право  на  їх  одержання,  а  також  вимоги  про
перерахунок (наприклад за  відсотком  втрати  працездатності)  сум
щомісячних платежів, раніше  визначених  судом  або  роботодавцем,
підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
     Проте всупереч таким вимогам суд стягнув недоплачені  виплати
за весь період з січня 1996 року.
     Крім  того,  відповідно  до  п.28  Правил  перерахований  або
нарахований розмір  втраченого  заробітку  у  перерахунку  на  100
відсотків втрати професійної працездатності не може  бути  більшим
від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення
тарифних  ставок)  за   умови   його   роботи   протягом   повного
календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць
роботи.
     Вирішуючи спір, суд проігнорував це положення і  не  з'ясував
чи не буде перевищувати нарахований позивачу розмір  відшкодування
визначені обмеження.
     За  таких  обставин  неправильне  застосування  судами   норм
матеріального права призвело до неправильного вирішення  спору,  у
зв'язку з чим ухвалені  судові  рішення  підлягають  скасуванню  з
направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Керуючись  ст.ст.  335-336,  338,  343,   344   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів Судової  палати  у  цивільних  справах
Верховного Суду України,
     у  х  в  а  л  и  л  а :
     Касаційну скаргу  Відкритого  акціонерного  товариства  "Суха
Балка" задовольнити.
     Рішення Жовтневого районного суду  м.  Кривого  Рогу  від  20
травня 2005 року та  ухвалу  апеляційного  суду  Дніпропетровської
області від 5 липня 2006 року скасувати,  а  справу  направити  на
новий розгляд до суду першої інстанції.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий:  Ярема А.Г.
     Судді:   Левченко Є.Ф.   
     Лихута Л.М.
     Охрімчук Л.I.
     Романюк Я.М.