У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України у складі:
Головуючого: Яреми А.Г.
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I., Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
Головного управління Державного ощадного банку України в м. Києві
і Київській області про поновлення на роботі та стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а :
У липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Головного управління Державного ощадного банку України в м. Києві
і Київській області про поновлення на роботі та стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи тим, що
наказом НОМЕР_1 від 9 червня 2003 року його було незаконно
звільнено з займаної посади IНФОРМАЦIЯ_1 відділу банківської
безпеки Головного управління Державного ощадного банку України в
м. Києві і Київській області за п.1 ст.40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
,
хоч фактично скорочення штату не відбулось і йому не було
запропоновано іншу роботу. Крім того вказував, що до Управління
Ощадбанку його було відряджено за наказом міністра МВС України, і
хоч він у 2000 році вийшов у відставку у зв'язку з вислугою років
із системи МВС України, але повернувся для подальшої роботи в
Головне управління Державного ощадного банку України в м. Києві і
Київській області і відповідно до положень ст.42 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
та п.14 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів
військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх
соціальний захист" ( 203/98-ВР ) (203/98-ВР)
він мав переважне право
залишитись на тій роботі, на яку був призначений відразу після
звільнення з військової служби.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30
квітня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м.
Києва від 18 серпня 2004 року, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні
позовних вимог.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові
рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилався на те, що суд
не перевірив належним чином його доводів щодо підстав звільнення
та наявності у відповідача вакантних посад і розглянув справу, не
залучивши до участі у справі належного відповідача - юридичну
особу ВАТ "Державний ощадний банк України".
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду повинно
бути законним та обгрунтованим.
В ході розгляду справи суд першої та апеляційної інстанції
прийшли до висновку, що ОСОБА_1 був обгрунтовано звільнений з
займаної посади IНФОРМАЦIЯ_1 відділу банківської безпеки Головного
управління Державного ощадного банку України в м. Києві і
Київській області за п.1 ст.40 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
у зв'язку
із скороченням штату.
Проте такий висновок суду зроблено передчасно без всебічного
і повного з'ясування обставин справи та з порушенням норм
процесуального права.
Так, суд розглянув справу за позовом до Головного управління
Державного ощадного банку України в м. Києві і Київській області,
не взявши до уваги, що Головне управління в м. Києві і Київській
області не являється юридичною особою, а є лише структурним
підрозділом - філією відкритого акціонерного товариства "Державний
ощадний банк України".
Через таке порушення суд не дослідив належним чином і питання
щодо наявності вакантних посад, на які міг бути переведений
позивач при його згоді, оскільки суд обмежився лише доводами
представника відповідача щодо пропозиції позивачу перейти на
посаду інженера банківської безпеки в Голосіївському та
Дарницькому відділенні м. Києва і не перевірив чи були на час
скорочення та звільнення вакантні посади і які саме у ВАТ
"Державний ощадний банк України", на які міг бути переведений за
його згодою позивач ОСОБА_1
Не перевірені і доводи позивача щодо того, що подання до
профспілкового комітету у травні 2003 року підписано
неповноважною особою, оскільки ОСОБА_2 у квітні 2003 року вже був
звільнений з посади IНФОРМАЦIЯ_2 управління.
В силу ст.338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
такі порушення
являються підставою для скасування судових рішень з передачею
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня
2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 серпня 2004
року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ярема А.Г.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.I.
Романюк Я.М.