У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Лященко Н.П., Панталієнка П.В., Прокопчука Ю.В., Пшонки
М.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1.
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
(СТОВ) "Маяк" про визнання права власності та самостійного
господарювання на земельній ділянці, розірвання договору оренди
земельного паю, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судової
палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської
області від 28 квітня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що, маючи намір самостійно
господарювати на своїй земельній ділянці, відмовився переукладати
договір оренди земельної частки (паю) з відповідачем, який
заперечує проти розірвання договору оренди.
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської
області від 18 грудня 2003 року за ОСОБА_1. визнано право
приватної власності на земельну ділянку, засвідчену Державним
актом на право приватної власності на землю НОМЕР_2; визнано
право самостійного господарювання на цій земельній ділянці площею
4,430 га, розірвано договір оренди частки (паю) НОМЕР_1, укладений
між сторонами, стягнуто з СТОВ "Маяк" на користь позивача 542
грн. 50 коп. У решті позову відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2004
року рішення суду першої інстанції скасовано, а справу направлено
на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу
апеляційного суду, посилаючись на її необгрунтованість, порушення
норм матеріального та процесуального права і залишити в силі
рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Скасовуючи указане рішення апеляційний суд виходив із того,
що судом було порушено норми матеріального та процесуального
права, а саме вимог Розділу IX Перехідних положень та ст. 32
Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
, відсутність належних
повноважень представників сторін, а також порушення вимог ст. 202
та ст. 198 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року, тому справа
підлягає направленню на новий розгляд.
З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна,
оскільки він грунтується на неправильному застосуванні норм
процесуального права.
Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку
та передачі справи на новий розгляд були визначені ст. 307 ЦПК
України (у редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року), який діяв на час
розгляду справи, проте таких підстав в ухвалі апеляційного суду не
наведено.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України (у редакції 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року) неповне з'ясування судом обставин, що мають
значення для правильного вирішення справи, визначено як підставу
для скасування рішення і ухвалення нового рішення судом
апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд
не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала
підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний
розгляд.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28
квітня 2004 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд у суд апеляційної
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Н.П. Лященко
П.В. Панталієнко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка