У Х В А Л А
Iменем України
17 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Лященко Н.П.,
Прокопчука Ю.В.,
Панталієнка П.В.,
Тітова Ю.Г.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, про визнання
права на спадкове майно та за аналогічним зустрічним позовом,
в с т а н о в и л а:
У січні 2001 року ОСОБА_4. пред'явила в суді позов до
ОСОБА_5. про відшкодування шкоди та визнання за нею права на
спадщину за заповітом на все спадкове майно.
Зазначала, що на прохання відповідача і його дружини,
ОСОБА_6., з метою догляду за ними вона разом із сім'єю переїхала з
іншого населеного пункту в АДРЕСА_1 Львівської області та
поселилась в їхньому будинку.
За усною домовленістю між ними сім'я ОСОБА_4. повинна була
доглядати відповідача і його дружину, за що останні пообіцяли
залишити їм своє майно.
На підтвердження своїх намірів ОСОБА_6. і ОСОБА_5. 9 вересня
1999 року склали заповіти, за якими заповідали їй все належне їм
майно.
IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_6. померла.
Після її смерті залишилась спадщина: 1/2 частина жилого
будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 та земельна ділянка
розміром 1,49 га (середня земельна частка).
В установленому законом порядку вона прийняла спадщину,
подавши заяву до нотаріальної контори.
Проте відповідач відмовився від взятих на себе зобов'язань,
скасував свій заповіт і звернувся із заявою до нотаріальної
контори про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на
обов'язкову частку на вищезазначене майно.
Посилаючись на те, що вона несла витрати на утримання
відповідача і його дружини, позивачка просила стягнути 6000 грн.
та визнати за нею право на все спадкове майно. У подальшому
збільшила суму відшкодування шкоди до 10000 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач пред'явив зустрічний
позов про визнання за ним права на спадщину на обов'язкову
частку - 2/3 жилого будинку й земельної ділянки.
IНФОРМАЦIЯ_2 ОСОБА_4. померла.
Судом була проведена заміна позивачки її правонаступником -
ОСОБА_1., який підтримав позовні вимоги в частині визнання права
власності на все спадкове майно ОСОБА_6.
4 квітня 2001 року ОСОБА_5. помер.
6 листопада 2000 року він заповідав все належне йому майно
неповнолітньому ОСОБА_3., в інтересах якого до участі в справі
залучена його мати - ОСОБА_2, яка в повному обсязі підтримала
заявлені зустрічні вимоги ОСОБА_5.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Жовківського районного суду Львівської
області від 8 грудня 2004 року, залишеним без зміни апеляційним
судом Львівської області від 10 травня 2005 року, позовні вимоги
ОСОБА_1. задоволено частково: за ним визнано право на 1/3 частину
спадкового майна; зустрічний позов задоволено в повному обсязі -
визнано право на 2/3 спадкового майна.
Визнано за ОСОБА_1. право власності на 1/6 частину
будинковолодіння та 1/3 частину земельної ділянки, за ОСОБА_3.
право власності на 5/6 частин будинковолодіння та 2/3 частини
земельної ділянки.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові
рішення, посилаючись на порушення норм матеріального й
процесуального закону.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи,
IНФОРМАЦIЯ_1 померла ОСОБА_6., яка заповідала все своє майно
ОСОБА_4., спадкоємцем якої є її чоловік - позивач ОСОБА_1.
Спадкове майно складається з 1/2 частини жилого
будинку в АДРЕСА_1 Львівської області та земельної ділянки
розміром 1,49 га (середня земельна частка).
ОСОБА_4. прийняла спадщину, звернувшись протягом
встановленого законом терміну до нотаріальної контори.
Спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_6. є
її чоловік - ОСОБА_5., який проживав разом із нею в будинку і
фактично прийняв спадщину. Крім того, він звернувся 20 липня 2000
року до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва
про право на спадщину на обов'язкову частку.
Право ОСОБА_5. на обов'язкову частку в спадщині передбачено
ст. 535 ЦК України (1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року), оскільки на момент
відкриття спадщини він був непрацездатний за віком (1927 року
народження). Відповідно до зазначеної норми він має право на
обов'язкову частку не менше ніж 2/3 від тієї частки, яка належала
б йому при спадкоємстві за законом.
Відповідно до ст. ст. 535, 551 ЦК України (1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) на випадки спадкування як обов'язкової частки майна,
включеного до заповіту на ім'я іншої особи, спадкова трансмісія не
наступає, якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом
або за заповітом помер після відкриття спадщини, не встигнувши її
прийняти в установлений строк.
Оскільки в установленому законом порядку ОСОБА_5. прийняв
спадщину, то відповідно до вищезазначених вимог закону його частка
успадковується за загальними правилами.
ОСОБА_5. 6 листопада 2000 року на випадок своєї смерті зробив
заповіт на ім'я ОСОБА_3., в інтересах якого ОСОБА_2 прийняла
спадщину.
Спадкова маса складається з 1/2 частини будинку та 2/3
обов'язкової частки, яку він прийняв після смерті дружини, і
становить 5/6 частин будинковолодіння та 2/3 частини земельної
ділянки.
З огляду на викладене рішення суду відповідає матеріалам
справи та вимогам закону, а тому підстав для його скасування не
вбачається.
Доводи скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 8
грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області
від 10 травня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В.Патрюк
Судді: Н.П. Лященко
П.В.Панталієнко
Ю.В.Прокопчук
Ю.Г.Тітов