Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України у складі :
Головуючого - Сеніна Ю.Л.,
Суддів : Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Романюка Я.М., Шабуніна В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним
позовом, посилаючись на те, що відповідач є її батьком, вона
досягла віку 18 років і продовжує навчання в університеті на
підставі договору про платне навчання, однак відповідач
відмовляється від фінансування цих витрат.
Позивачка просила стягнути з відповідача додаткові витрати у
зв"язку з навчанням в сумі 7250 грн. за 2005-2007 р.р.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 9
грудня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду
Кіровоградської області від 15 березня 2006 року, позов ОСОБА_1
задоволено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в
справі судові рішення і постановити нове рішення, посилаючись на
порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що на підставі рішення суду від 27 січня 2005
року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти у
зв"язку з її навчанням до досягнення нею 23- річного віку.
Задовольняючи позов про стягнення додаткових витрат, суд
першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 185 СК України
відповідач зобов"язаний брати участь у додаткових витратах на
дитину. З таким висновком також погодився й суд апеляційної
інстанції.
Проте з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони
суперечать нормам матеріального права.
Питання щодо обов"язку батьків утримувати повнолітніх дочку,
сина та його виконання регулюється нормами Глави 16 СК України.
Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і
дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються також норми
статей 187, 189- 192 і 194 - 197 цього Кодексу.
Стаття 185 СК України про участь батьків у додаткових
витратах на дитину регулює правовідносини по утриманню
неповнолітніх дітей і розміщена у Главі 15 СК України, посилання
на цю норму також відсутнє й у ст. 201 СК України, а тому її
застосування судом до спірних правовідносин є неправильним.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають
скасуванню з підстав, визначених ст. 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних
вимог.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 9
грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської
області від 15 березня 2006 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат
відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий - Ю.Л.Сенін
Судді : Є.Ф.Левченко
Л.М.Лихута
Я.М.Романюк
В.М.Шабунін