р і ш е н н я
                          іменем  україни
 
     10 січня 2007 року
     м. Київ
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого  Пшонки М.П.,
     суддів:  Панталієнка П.В.,  Патрюка М.В., 
     Прокопчука Ю.В.,  Тітова Ю. Г.,-
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом  страхової
компанії  "АГФ  Бельгіум  Iншуранс  С.А."  до  ОСОБА_1,  закритого
акціонерного товариства (далі - ЗАТ) "Український Страховий  Дім",
третя особа - ОСОБА_2, про витребування майна з чужого незаконного
володіння  та  стягнення  коштів,  за   касаційною   скаргою   ЗАТ
"Український Страховий Дім" на рішення апеляційного суду м.  Києва
від 27 вересня 2006 року,
                       в с т а н о в и л а:
     У листопаді 2005 року ОСОБА_3., діючи в  інтересах  страхової
компанії "АГФ  Бельгіум  Iншуранс  С.А.",  звернувся  до  суду  із
зазначеним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що  компанія  є
власником автомобіля "Мерседес Бенц S350",  який  30  травня  2004
року був викрадений у м. Антверпені  (Бельгія).  У  середині  2005
року каналами Iнтерполу правоохоронним органам Королівства Бельгія
передано інформацію про  факт  реєстрації  спірного  автомобіля  в
Україні на відповідача,  про  що  сповіщено  власника  автомобіля.
Посилаючись на зазначені  обставини,  позивач  просив  витребувати
автомобіль з чужого незаконного володіння та стягнути кошти із ЗАТ
"Український  Страховий  Дім",  оскільки  в   грудні   2004   року
автомобіль "Мерседес Бенц S350"  потрапив  у  дорожньо-транспортну
пригоду й отримав значні пошкодження, сума  страхової  виплати  не
сплачена, хоча щодо автомобіля  ЗАТ  "Український  Страховий  Дім"
укладено договір добровільного страхування 30 вересня 2004 року.
     Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 6  березня
2006 року позов задоволено  частково.  Автомобіль  "Мерседес  Бенц
S350", кузов №НОМЕР_1, 2003 року випуску, номерний  знак  НОМЕР_2,
витребувано з володіння ОСОБА_1. і повернуто позивачу. З  ОСОБА_1.
на  користь  страхової  компанії  "АГФ  Бельгіум  Iншуранс   С.А."
стягнуто судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. У задоволенні вимог
про  стягнення  коштів  із   ЗАТ   "Український   Страховий   Дім"
відмовлено.
     Рішенням апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2006  року
рішення районного суду  в  частині  відмови  у  стягненні  із  ЗАТ
"Український Страховий Дім" коштів скасовано й постановлено в  цій
частині нове рішення, яким позов страхової компанії "АГФ  Бельгіум
Iншуранс С.А." задоволено. Стягнуто із ЗАТ "Український  Страховий
Дім" кошти в сумі 344 799 грн. 69 коп.  та  1700  грн.  сплаченого
судового збору. В іншій частині рішення суду залишено без зміни.
     У касаційній скарзі ЗАТ "Український Страховий  Дім"  ставить
питання про скасування рішення апеляційного суду  та  залишення  в
силі  рішення  суду  першої  інстанції,  мотивуючи   свою   вимогу
порушенням судом норм матеріального права.
     Обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали
справи,  колегія  суддів  Судової  палати  у   цивільних   справах
Верховного Суду України  визнала,  що  касаційна  скарга  підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
     Суд першої інстанції встановив, що 30 травня 2004 року  в  м.
Антверпені  (Бельгія)  було  викрадено  автомобіль   "Мерседе-Бенц
S350", кузов №НОМЕР_1, що  належав  на  праві  власності  компанії
"Профіле   БВ"   (Бельгія)   та   застрахований    позивачем    як
страхувальником за договором  страхування.  Викрадення  автомобіля
визнано страховим випадком і відповідно до  Договору  про  відмову
від своїх прав на застраховане майно на користь страховика від  17
січня 2005 року страхова компанія "АГФ Бельгіум Iншуранс  С.А."  є
власником зазначеного автомобіля.
     23 липня 2004 року спірний автомобіль зареєстровано в органах
ДАI України на ім'я відповідача  ОСОБА_1.,  який  придбав  його  1
червня 2004 року через товарну біржу.
     Таким  чином,  суди  першої  та   другої   інстанцій   дійшли
обгрунтованого висновку  про  необхідність  витребування  спірного
автомобіля  з  володіння  ОСОБА_1.  і  повернення  його  страховій
компанії "АГФ Бельгіум Iншуранс С.А.".
     Проте суд першої інстанції, відмовляючи позивачу в позові про
стягнення суми 346 532 грн. 36 коп. з відповідача ЗАТ "Український
Страховий Дім",  а  апеляційний  суд,  скасовуючи  в  цій  частині
рішення районного суду та задовольняючи позов, дійшли  помилкового
висновку про  суб'єкт,  який  повинен  нести  відповідальність  за
пошкодження спірного автомобіля.
     Як установлено судом, на підставі посвідченої 30 вересня 2004
року нотаріусом довіреності від ОСОБА_1. автомобілем  користувався
ОСОБА_2.
     ЗАТ  "Український  Страховий  Дім"  та  ОСОБА_2.  уклали   за
умовами,  передбаченими  в   Правилах   страхування   транспортних
засобів, угоду про добровільне страхування  транспортного  засобу,
згідно з яким  був  застрахований  спірний  автомобіль,  придбаний
ОСОБА_1. на товарній біржі. Страхувальнику  (ОСОБА_2.) було видано
свідоцтво про добровільне страхування транспортного засобу, термін
дії якого з 1 жовтня 2004 року до 31 січня 2005 року (а. с. 106).
     Дорожньо-транспортна   пригода,   унаслідок   якої    спірний
автомобіль  під  керуванням  ОСОБА_2.  пошкоджено  й  матеріальний
збиток складає 346 532 грн. 36 коп., сталася 6 січня 2005 року.
     Таким чином,  скасовуючи  рішення  суду  в  частині  грошових
вимог, висновки апеляційного суду про те, що у зв'язку з  указаним
страховим випадком у відповідача виник обов'язок сплатити ОСОБА_1.
страхову  виплату,  на  отримання  якої  останній  має  право,   є
помилковими.
     Ці висновки  не  відповідають  вимогам  матеріального  права,
якими врегульовано правовідносини, що виникли між контрагентом  за
договором страхування (ОСОБА_2.)  та  ЗАТ  "Український  Страховий
Дім".
     З показань ОСОБА_1.  убачається,  що  він  знав  про  те,  що
спірний автомобіль перебуває у розшуку (а. с. 94-95).
     Апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку,  що  ОСОБА_1.
повинен  був  забезпечити  збереження   спірного   автомобіля   та
усвідомлював, що у випадку погіршення майна, у результаті передачі
його  іншому  користувачу,  відповідно  до  ст.  1214  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         він буде нести відповідальність за таке погіршення.
     Ураховуючи  наведене,  апеляційний  суд  дійшов   правильного
висновку  про  відповідальність  ОСОБА_1.   перед   позивачем   за
пошкодження автомобіля в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
     Однак суд безпідставно поклав на ЗАТ  "Український  Страховий
Дім" обов'язок щодо сплати позивачу 344 799 грн. 69 коп. та 1  700
грн. сплаченого судового збору, оскільки такий  обов'язок  повинен
бути покладений на відповідача ОСОБА_1.
     Оскільки у  справі  не  вимагається  збирання  та  додаткової
перевірки доказів, обставини  справи  встановлені  судом  повно  й
правильно, але допущено помилки в застосуванні норм права, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду  України
вважає за необхідне скасувати рішення апеляційного суду в  частині
стягнення із ЗАТ "Український Страховий Дім" суми та в цій частині
постановити нове рішення  про  стягнення  з  ОСОБА_1.  на  користь 
страхової компанії "АГФ Бельгіум Iншуранс  С.А."344  799  грн.  69
коп. та 1 700 грн. судового збору.
     Керуючись ст. ст. 336, 341, 343, 346 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України
                         в и р і ш и л а:
     Касаційну   скаргу    закритого    акціонерного    товариства
"Український Страховий Дім" задовольнити частково.
     Рішення апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2006 року в
частині стягнення із ЗАТ "Український Страховий Дім" коштів у сумі
344 799 грн. 69 коп.  і  1  700  грн.  сплаченого  судового  збору
скасувати та в цій частині постановити нове рішення.
     Стягнути  з  ОСОБА_1  на  користь  страхової  компанії   "АГФ
Бельгіум Iншуранс С.А." кошти в сумі 344799 грн. 69 коп.  та  1700
грн. сплаченого судового збору.
     В іншій частині рішення апеляційного суду  м.  Києва  від  27
вересня 2006 року залишити без зміни.
     Рішення оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий
     М.П. Пшонка 
     Судді:
     П.В. Панталієнко
     М.В. Патрюк
     Ю.В. Прокопчук 
     Ю.Г. Тітов