У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Прокопчука Ю.В.,
суддів: Костенка А.В.,
Лященко Н.П.,
Патрюка М.В.,
Пшонки М.П.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти
Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської
області про стягнення надбавки за вислугу років, допомоги на
оздоровлення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Володимирецького районного суду від 27 квітня 2004 року та ухвалу
колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Рівненської області від 1 липня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що працює IНФОРМАЦIЯ_1 і має 26 років
педагогічного стажу, однак передбачені ст. 57 Закону України "Про
освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
надбавки за вислугу років і матеріальна
допомога на оздоровлення їй не нараховувалися та не виплачувалися.
Рішенням Володимирецького районного суду від 27 квітня 2004
року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 1
липня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені
судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив із
того, що у 1997-2000 роки державним бюджетом не виділялись кошти
на виплату надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення,
передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
, а
тому відсутні підстави для проведення цих виплат.
Проте з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони
грунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та
процесуального права.
Згідно із ч. 7 ст. 43 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається
законом.
Статтею 57 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (1060-12)
передбачені гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним та
іншим працівникам закладів освіти, у тому числі виплата надбавок
за вислугу років, допомоги на оздоровлення при наданні щорічної
відпустки.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про оплату праці"
( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
суб'єкти організації оплати праці не мають права в
односторонньому порядку приймати рішення питань оплати праці, що
погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і
колективними договорами.
При вирішенні цього спору зазначені положення чинного
законодавства судами першої та апеляційної інстанцій не враховано.
Судами також не враховані роз'яснення, викладені в п.п. 8, 27
постанови пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року
№ 13 ( v0013700-99 ) (v0013700-99)
"Про практику застосування судами
законодавства про оплату праці", відповідно до яких при вирішенні
спорів про виплату премій, винагороди за підсумки роботи за рік чи
за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з
нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих
виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені
нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або
розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов,
передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у
проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли
вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи
фінансування. Згідно з п. 3 ст. 39 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
у разі недостатності у державній установі (організації)
коштів відповідальність за її зобов'язаннями несе власник.
Оскільки оскаржувані судові рішення постановлені з порушенням
норм закону, що призвело до неправильного вирішення справи, вони
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Керуючись ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Володимирецького районного суду від 27 квітня 2004
року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Рівненської області від 1 липня 2004 року
скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.В. Прокопчук
Судді: А.В. Костенко
Н.П. Лященко
М.В. Патрюк
М.П. Пшонка