2а- Про встановлення наявності чи відсутності компетенції, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - 04.06.2013 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства "Бурка В.В." на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року у справі за позовом Фермерського господарства "Бурка В.В." до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про встановлення наявності чи відсутності компетенції, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

У квітні 2011 року Фермерське господарство "Бурка В.В." звернулося до суду з позовом до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області в якому просить встановити наявність чи відсутність повноваження відповідача у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, а саме чи належить до повноважень відповідача встановлення лімітів, норм використання риби, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення рибальства на ставку в с. Поториця Сокальського району Львівської області, який знаходиться в користуванні у Фермерського господарства "Бурка В.В."; заборонити відповідачу проводити перевірки Фермерського господарства "Бурка В.В." щодо вирощування, використання, розпоряджання рибою на ставкові в с. Поториця Сокальського району Львівської області, визнати протиправним порушення вимог ст. ст. 6, 13, 19, 24, 40, 41, 55, 64 Конституції України, ст. ст. 5, 7, 8, 10, 12, 13 Закону України "Про тваринний світ", ст. ст. 9, 10, 32, 43, 47 Закону України "Про інформацію", перевищення повноважень та внесення завідомо неправдивої інформації в офіційні документи при наданні відповіді на звернення фермерського Фермерське господарство "Бурка В.В." за вих. № 355 від 15.11.2010 року та зобов'язати відповідача надати обґрунтовану відповідь на таке звернення позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно рішення сесії Сокальської районної ради № 6 від 05.03.1999 року фермеру Бурці В.В. було надано в постійне користування із земель фермерського запасу земельну ділянку для розширення селянського господарства у розмірі 20,0 га земель водосховища ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" для риборозведення. Після отримання державного акту на право постійного користування землею та водним об'єктом, фермерське господарство повідомило колишнього користувача ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна", що фермерське господарство має намір спустити дане водосховище, для встановлення можливості повного спуску води з даного ставка і вирішення питання власності на рибу, яка знаходиться в даному водосховищі. Керівництво ВАТ "Сокальський завод хімічного волокна" повідомило, що підприємство використовувало дане водосховище для резервної подачі води при зменшенні рівня води в річці, та дане водосховище не зариблювало і претензій на рибу не має. Перед зарибленням для уникнення будь - яких непорозумінь фермерське господарство спустило воду з даного водосховища після чого провело зариблення даної водойми шляхом купівлі близько 1 тони малька риби різних видів та випущенням її в ставок в с. Поториця Сокальського району. У зв'язку з терміном давності у фермерського господарства не збереглося бухгалтерських документів. За період з 01.01.2001 року по даний час фермерське господарство для власних потреб виловило більше 100 кілограм риби. Позивач зазначає, що до повноважень Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області не поширюються на ставок с. Поториця Сокальського району Львівської області, яким користується фермерське господарство, оскільки з моменту отримання даного водосховища у постійне користування фермерське господарство провело зариблення даного водосховища та риба, яка знаходиться в даному ставку являється виключною власністю фермерського господарства. Вважає, що на підставі норм чинного законодавства фермерське господарство на законних підставах користується ставком в с. Поториця Сокальського району Львівської області, а риба, яка знаходиться в ставку є власністю цього фермерського господарства і не належить до природного ресурсу загального державного значення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вказана постанова суду першої інстанції мотивована тим, що право користування водними живими ресурсами повинно здійснюватися з дотриманням умов та правил встановлених законодавством України. Держава, надаючи можливість громадянам вільно користуватися природними об'єктами, водночас забезпечує раціональне науково обґрунтоване використання водних живих ресурсів та збереження їх біологічного різноманіття у природному середовищі, поновлення промислових запасів особливо цінних видів водних живих ресурсів. Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України, а тому вимоги позивача про заборону відповідачу проводити перевірку є безпідставними. Водночас, щодо порушення Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області права власності позивача на промислові види риб, якими було зариблено водосховище, суд зазначив, що захист права власності здійснюється на підставі цивільного законодавства і не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Фермерське господарство "Бурка В.В." подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI (2453-17) ), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про тваринний світ" державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та їх територіальні органи, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Таким спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства є Державний комітет рибного господарства України, який відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 року № 42 (42-2007-п) , яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики, а Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області є його територіальним органом. Держкомрибгосп забезпечує проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Наказом Державного комітету рибного господарства України від 25 лютого 2007 року № 8 "Про створення органів охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства" у зв'язку з ліквідацією Державної інспекції охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства та її відокремлених структурних підрозділів на базі Західного басейнового управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства створено Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області, яке є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, що здійснює управління у сфері охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області.

Статтею 13 Закону України "Про тваринний світ" визначено повноваження спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких, зокрема, належить встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення полювання, рибальства та інших видів використання об'єктів тваринного світу.

Таким чином, повноваження Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області щодо встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення рибальства у Львівській області встановлено Законом України "Про тваринний світ" (2894-14) , тому позовна вимога про встановлення наявності чи відсутності компетенції, а саме чи належить до повноважень відповідача встановлення лімітів, норм використання риби, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення рибальства на ставку в с. Поториця Сокальського району Львівської області, який знаходиться в користуванні у Фермерського господарства "Бурка В.В.", є безпідставною, оскільки такі повноваження безпосередньо передбачені нормами законодавства.

Порядок здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням тваринного світу визначається Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , Законом України "Про тваринний світ" (2894-14) , Законом України "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14) та іншими законодавчими актами, яким, зокрема, є Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 року № 1192 (1192-96-п) , який регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, ведення рибного господарства та здійснення рибальства.

Відповідно до п. 23 даного Тимчасового порядку рибальство здійснюється на основі відповідних правил, що розробляються органами рибоохорони Мінрибгоспу на основі наукових обґрунтувань за басейново-територіальним принципом і затверджуються Мінрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.

Згідно з п. 28 Тимчасового порядку користувачі водних живих ресурсів, зокрема зобов'язані: дотримуватися встановлених лімітів (квот) вилучення (вилову, добування, збирання), правил рибальства, інших норм щодо використання водних живих ресурсів; вести первинний облік чисельності та використання водних живих ресурсів, вивчати їх біологічний стан і стан наданих у користування рибогосподарських водойм (їх ділянок), а також подавати в установленому порядку інформацію органам, що здійснюють державний облік водних живих ресурсів та їх використання, ведення державного кадастру і моніторингу водних живих ресурсів; безперешкодно допускати в місця добування, зберігання, утримання, переробки та реалізації водних живих ресурсів, на риболовні судна та інші плавучі засоби представників державних органів відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (органи рибоохорони) Мінрибгоспу, органів Мінекобезпеки, надавати на їх вимогу необхідні документи про стан обліку та використання водних живих ресурсів, своєчасно виконувати їх законні вимоги та розпорядження.

Як вбачається з матеріалів справи 15.11.2010 року за вих. № 355 Фермерське господарство "Бурка В.В." надіслало Головному державному управлінню охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області звернення, в якому зазначено, що в період з 01.01.2001 року по даний час фермерське господарство не отримувало ніяких дозволів чи інших документів на вилов риби у ставку в с. Поториця Сокальського району Львівської області і у вказаний період проводить вилов риби для власних потреб.

Листом від 24.11.2010 року № 01-1737 Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області повідомило позивача, що для вирішення викладених питань, що стосуються рибогосподарської діяльності на ставі с. Поториця згідно вимог чинного законодавства, упорядкування дозвільних документів, Фермерському господарству "Бурка В.В." необхідно представити інформацію про зариблення та вилову риби протягом попередніх років.

Однак, жодного документу (акту на зариблення, квитанції, ветеринарної довідки, віковий та видовий склад тощо), що підтверджує випуск риби у ставок позивач відповідачу не надав, а повідомив відповідача листом від 29.11.2010 року за вих. № 375, що у зв'язку з терміном давності у фермерського господарства не збереглося бухгалтерських документів щодо зариблення даної водойми. Також позивач вказав, що за період з 01.01.2001 року по даний час фермерське господарство виловило більше 100 кг риби для власних потреб.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.10.1998 року № 154 (z0357-99) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.06.1999 року за № 357/3650 (z0357-99) , для здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання юридичній або фізичній особі потрібно подати до Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - Головрибвод) погоджені державним органом рибоохорони, в зоні діяльності якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт: заявку щодо затвердження режиму; режим, погоджений з Рескомприроди Автономної Республіки Крим, держуправлінням екобезпеки в тій області, в зоні діяльності якої перебуває рибогосподарський водний об'єкт; документи, що підтверджують право юридичної або фізичної особи на здійснення штучного розведення, вирощування водних живих ресурсів та їх використання.

Згідно з пп. 1.3 п. 1 вищевказаної Інструкції від 28.10.1998 року № 154 (z0357-99) режим рибогосподарської експлуатації - встановлена на відповідний термін сукупність вимог та заходів щодо строків лову, кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, випуску водних живих ресурсів, регламентації любительського і спортивного рибальства, раціонального використання туводних видів тощо, виконання яких забезпечує оптимальне використання водних живих ресурсів у рибогосподарському водному об'єкті або його ділянці. Даний режим розробляється науковою установою, організацією на замовлення юридичної або фізичної особи і спрямований на недопущення погіршення стану рибогосподарського водного об'єкта, а також здійснення запобіжних заходів зі зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів водних живих ресурсів.

Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентує Інструкція про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 року № 4 (z0064-08) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 року за № 64/14755 (z0064-08) .

Відповідно до положень даної Інструкції режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта (далі Режим) - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних живих ресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання туводних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання водних живих ресурсів рибогосподарського водного об'єкта або його ділянки. Штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів, їх використання здійснюються з метою підвищення рибопродуктивності рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об'єктів з метою їх вилову.

Відповідно до п. 2.3 зазначеної Інструкції Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо Режим не погоджується, то в місячний термін він надсилається користувачу з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання.

Згідно з п. 2.4, 2.5, 2.6 Інструкції спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України протягом місяця після отримання розглядаються надіслані користувачем документи і приймається відповідне рішення щодо затвердження Режиму.

Використання водних живих ресурсів здійснюється відповідно до вказаного Режиму та вимог Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 року № 623/404, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2005 року за № 1458/11738 (z1458-05) .

Так, відповідно до п. 2.12 даної Інструкції при здійсненні спеціального використання водних живих ресурсів на водних об'єктах об'ємом більше 1 млн. м3 (водосховищах) користувач повинен мати ліцензію на право господарської діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (254к/96-ВР) . Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Тобто, право користування водними живими ресурсами повинно здійснюватися з дотриманням умов та правил встановлених законодавством України. Держава, надаючи можливість громадянам вільно користуватися природними об'єктами, водночас забезпечує раціональне науково обґрунтоване використання водних живих ресурсів та збереження їх біологічного різноманіття у природному середовищі, поновлення промислових запасів особливо цінних видів водних живих ресурсів.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог щодо заборони відповідачу проводити перевірки Фермерського господарства "Бурка В.В.", оскільки, як зазначено вище, судом встановлено, що Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Львівській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Також колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправним порушення вимог ст. ст. 6, 13, 19, 24, 40, 41, 55, 64 Конституції України, ст. ст. 5, 7, 8, 10, 12, 13 Закону України "Про тваринний світ", ст. ст. 9, 10, 32, 43, 47 Закону України "Про інформацію", перевищення повноважень та внесення завідомо неправдивої інформації в офіційні документи при наданні відповіді на звернення Фермерського господарства "Бурка В.В." за вих. № 355 від 15.11.2010 року та зобов'язання відповідача надати обґрунтовану відповідь на таке звернення позивача, оскільки відповідач у своїх листах від 24.11.2010 року № 01-1737 та від 03.12.2010 року № 08-1779 у встановлений термін надав позивачу відповіді, зокрема, роз'яснивши, якими нормативними актами регламентується порядок ведення рибогосподарської діяльності, а саме створення спеціальних тваринних рибних господарств, науково обґрунтованих обсягів вилову і зариблення, використання промислових знарядь лову, отримання дозволів, ліцензій, а також для надання необхідних роз'яснень запропонував позивачу надати інформацію про проведення зариблення і вилову риби протягом попередніх років, чого позивач не зробив. Крім того, Фермерське господарство "Бурка В.В." не надало жодних належних доказів про внесення відповідачем завідомо неправдивої інформації в офіційні документи при наданні відповіді на його звернення.