У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Балюка М.I., Барсукової В.М.,
Григор'євої Л.I., Косенка В.Й.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про витребування майна, за касаційною скаргою ОСОБА_2. на
рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2005 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до подружжя
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення 9 513 гривень 84 копійок. Вимоги
обгрунтовував тим, що відповідачі 11 січня 2000 року придбали у
нього автомобіль ВАЗ-2106 з двома двигунами та автопричіп за 1 600
доларів США. Зобов'язалися сплатити ціну за вказане майно до 29
грудня 2000 року.
Оскільки обов'язки за договором відповідачі не виконали, а
вказане майно продали, то, посилаючись на ст.ст. 526, 625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, позивач просив стягнути зазначену суму з
урахуванням суми за прострочення виконання боржниками грошового
зобов'язання.
У травні 2005 року ОСОБА_1. позовні вимоги змінив. Просив
витребувати у ОСОБА_2. автомобіль ВАЗ-2106, 1979 року випуску, та
автопричіп моделі "ПМЗ-8131", 1993 року випуску, а також свідоцтво
про реєстрацію автомобіля і технічний талон на автопричіп. Вимоги
обгрунтовував тим, що 29 грудня 1999 року він видав ОСОБА_2.
нотаріально посвідчене доручення на право керувати,
розпоряджатися, зняти з обліку в органах ДАI та продати вказаний
автомобіль і причіп, а також надав йому право подавати заяви,
одержувати довідки та документи, належні за продаж гроші,
підписувати договір купівлі-продажу і т.п. Доручення було видане
терміном на 3 роки до 29 грудня 2002 року.
ОСОБА_2. майно одержав, але його не повернув, тому,
посилаючись на ст.ст. 2, 48, 50 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
і ст. 387 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, позивач просив суд
витребувати зазначене рухоме майно.
Рішенням Великоолександрівського районного суду від 5 серпня
2005 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2005 року
вказане рішення місцевого суду скасовано, позов задоволено.
Постановлено зобов'язати ОСОБА_2. передати ОСОБА_1 автомобіль
моделі "ВАЗ-2106", 1979 року випуску, двигун НОМЕР_4, кузов ЛХ ТА
210330 Д 1289181, номерний знак НОМЕР_1, автопричіп моделі
"ПМЗ-8131", 1993 року випуску, шасі НОМЕР_3, номерний знак
НОМЕР_2. У разі неможливості передачі вказаного майна стягнути з
ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 вартість цього майна: 9 252 гривні 86
копійок (вартість автомобіля) і 462 гривні (вартість автопричепа).
Стягнуто з відповідача на користь позивача 95 гривень 20 копійок
витрат по оплаті державного мита та 400 гривень витрат по оплаті
експертизи.
ОСОБА_2. звернувся до Верховного Суду України із касаційною
скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної
інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції,
посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм
матеріального права. Зокрема, скаржник указує, що на день
пред'явлення позову він майно вже продав згідно з дорученням за
усним договором допитаним у судовому засіданні свідкам ОСОБА_4 і
ОСОБА_5. без зняття транспортних засобів з обліку. Оспорює також
оцінку вартості автомобіля, яка зроблена експертом без огляду
транспортного засобу.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з правилами ст. 390 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв на
момент виникнення правовідносин, а також ст. 1006 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, який діяв на час розгляду справи судом, повірений
зобов'язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі
відомості про хід виконання його доручення; після виконання
доручення або в разі припинення договору доручення до його
виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої
не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні
документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером
доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з
виконанням доручення.
Постановляючи рішення про задоволення позову, апеляційна
інстанція правильно виходила з того, що майно передане
відповідачеві за договором доручення з правом керування,
розпорядження ним, зняття з обліку і продажу строком на три роки.
Оскільки повірений у зазначений строк не виконав доручення
повірителя і переданого йому майна не повернув; автомобіль і
причіп за усними угодами передав іншим особам, а тому суд
обгрунтовано зобов'язав повернути передані речі, а в разі їх
відсутності - стягнути вартість майна. Заперечення повіреним
визначеної експертним шляхом вартості переданого майна
спростовуються дослідженими судами доказами.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції перевіряє законність і обгрунтованість постановлених
судових рішень у межах позовних вимог, заявлених у суді першої
інстанції, і доводів касаційної скарги.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не
спростовують, оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням
норм процесуального та матеріального права, тому передбачених ст.
338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
підстав для його скасування не
вбачається.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Херсонської області від 21 грудня 2005 року
залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
М.I. Балюк
В.М. Барсукова
Л.I. Григор'єва
В.Й. Косенко