Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Цвіркуна Ю.І., Юрченко В.П..,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014

у справі № 826/15312/13-а Окружного адміністративного суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігмас Еколоджі"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПІ: від 17.06.2013 № 0000322205; від 18.09.2013 № 0000322206. Присуджено з Державного бюджету України на користь

ТОВ "Сігмас Еколоджі" судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 02.04.2012 між ТОВ "Сігмас Еколоджі" (покупець) та фірмою "Herborn GmbH" (резидент ФРН) (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (без номеру) поставки обладнання (далі - договір), загальна вартість якого склала 900000,00 євро.

Відповідно до умов вказаного вище договору продавець зобов'язується виготовити і поставити не пізніше 30.11.2012 покупцю на умовах EXW Ginsheim-Gustavburg (Інкотермс-2010) один комплект мобільного обладнання з переробки люмінесцентних і енергозберігаючих ламп "System Herborn", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання.

На виконання додатку № 2 до договору ТОВ "Сігмас Еколоджі" 12.07.2012 сплачено перший авансовий платіж на користь фірми "Herborn GmbH" у розмірі 400000,00 євро, що підтверджується матеріальним валютним ордером № 452_30 від 12.07.2012 та випискою по рахунку покупця у ПАТ "Банк "Контракт".

В подальшому між покупцем та продавцем були укладені додаткові угоди до договору: № 1 від 01.12.2012 щодо передачі обладнання не пізніше 01.04.2013; № 2 від 01.04.2013 щодо передачі обладнання не пізніше 01.06.2013; № 3 від 05.06.2013 щодо передачі обладнання не пізніше 10.07.2013.

На виконання умов додатку № 2 до договору ТОВ "Сігмас Еколоджі" 04.07.2013 сплачено фірмі "Herborn GmbH" 200000,00 євро.

Поставка замовленого покупцем товару відбулась 10.07.2013 відповідно до вантажної митної декларації № 100250000/2013/016103.

Оскільки зовнішньоекономічний договір від 02.04.2012 між ТОВ "Сігмас Еколоджі" та фірмою "Herborn GmbH" відноситься до договорів поставки складних технічних виробів, згідно з висновками Міністерства економічного розвитку і торгівлі України строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями ТОВ "Сігмас Еколоджі" за цим договором (авансовими платежами) продовжено: висновком № 166 від 04.03.2013 - на суму 400000,00 євро з 15.02.2013 до 01.04.2013; висновком № 510 від 13.05.2013 - на суму 400000,00 євро з 19.04.2013 до 01.06.2013; висновком № 708 від 25.06.2013 - на суму 400000,00 євро з 05.06.2013 до 10.07.2013.

За наслідками позапланових виїзних перевірок ТОВ "Сігмас Еколоджі", висновки яких викладені в актах ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 03.06.2013 № 2594/22.5-15/ та від 05.08.2013 № 1194/26-58-22-06-15/37740696, стосовно Товариства прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.06.2013 № 0000322205 та від 18.09.2013

№ 0000322206 (форма "У") про визначення штрафних (фінансових) санкцій (штрафів та пені) у розмірах 673202,77 грн. та 12476,75 грн. відповідно, встановлених ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон № 185/94-ВР (185/94-ВР) ).

Підставою для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій (штрафів та пені), згідно з висновками контролюючого органу, стало порушення ним ст. 2 Закону № 185/94-ВР через не надходження на митну територію України від фірми "Herborn GmbH" товару згідно з договором від 02.04.2012 у встановлений цією статтею строк. Пеня нарахована за такі періоди прострочення: з 09.01.2013 по 14.02.2013 в розмірі 464408,02 грн.; з 02.04.2013 по 18.04.2013 - 208794,75 грн.; з 02.06.2013 по 03.06.2013 - 24949,67 грн.; за 04.06.2013 - 12476,75 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно зі ст. 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Статтею 6 Закону № 185/94-ВР встановлено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Наведеними нормами законодавства не передбачено донарахування пені за умови наявності позитивного висновку Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією та фактичного виконання договірних зобов'язань.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували вище наведені норми матеріального права, зробивши висновок, що застосування до

ТОВ "Сігмас Еколоджі" штрафних (фінансових) санкцій з огляду на продовження Міністерством економічного розвитку та торгівлі України строків розрахунків за імпортними операціями позивача та виконання зовнішньоекономічного договору від 02.04.2012 контрагентом позивача відповідно до встановлених в додаткових угодах до нього умов поставки є не правоправомірним.

Оцінка доказів у справі судами попередніх інстанцій зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Доводи, наведені ДПІ в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.