У Х В А Л А
Iменем України
8 листопада 2006 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в
складі:
головуючого
Тітова Ю.Г.,
суддів:
Панталієнка П.В., Лященко Н.П.,
Пшонки М.П., Прокопчука Ю.В.-,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ)
"Укртранс-Мукачево", відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Мукачеві Закарпатської
області про відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2001 року позивачка звернулася до суду з указаним
позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що її чоловік, батько п'яти
дітей, працював у відповідача на посаді IНФОРМАЦIЯ_1. 13 вересня
1998 року при виконанні своїх службових обов'язків на території
Республіки Білорусь він отримав черепно-мозкову травму, внаслідок
якої IНФОРМАЦIЯ_2 помер. Відповідач ЗАТ "Укртранс-Мукачево"
відмовило їй у відшкодуванні витрат на поховання, утримання дітей
померлого, відшкодування моральної шкоди, надання одноразової
допомоги та виплати вартості належних йому акцій. Посилаючись на
зазначені обставини, а також на те, що смерть потерпілого
наступила при виконанні ним трудових обов'язків, позивачка просила
суд про відшкодування витрат на поховання, одноразової допомоги в
розмірі річного заробітку померлого на кожного утриманця, виплату
вартості акцій, відшкодування транспортних витрат та щомісячних
страхових виплат на утримання дітей.
Під час розгляду справи в якості співвідповідача було
залучено відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Мукачеві.
Справа розглядалася судами неодоноразово. Останнім рішенням
Мукачівського районного суду Закарпатської області від 23 серпня
2002 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 20
листопада 2002 року рішення суду першої інстанції скасовано та
постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено
частково. Стягнуто із ЗАТ "Укртранс-Мукачево" одноразову допомогу
на сім'ю потерпілого, однорічний заробіток на кожного члена сім'ї
та заборгованість з виплати щомісячних страхових платежів до 1
квітня 2001 року. З відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Мукачеві стягнуто
заборгованість за щомісячними страховими виплатами на утримання
дітей за період з 1 квітня 2001 року та з 1 грудня 2001 року,
щомісячне страхове відшкодування в розмірі 121 грн. до досягнення
дітьми 18-річного віку.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Мукачеві, посилаючись на
неправильне застосування судом норм матеріального й процесуального
права, просить скасувати рішення апеляційного суду Закарпатської
області від 20 листопада 2002 року та направити справу на новий
розгляд.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи
позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що суд першої
інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а його
висновки не можна визнати такими, що грунтуються на вимогах
закону.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не
можна.
Судом установлено, що нещасний випадок із ОСОБА_2, в
результаті якого від отриманої черепно-мозкової травми він
загинув, стався 13 вересня 1998 року з вини самого потерпілого та
не пов'язаний з виконанням трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 456 ЦК України 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року (який
діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі заподіяння
громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаних з
виконанням ним трудових обов'язків, організація або громадянин,
відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому у
повному розмірі втрачений заробіток, а також виплати потерпілому
(членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні
померлого) одноразову допомогу у встановленому законом порядку.
У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають
непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або
мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а
також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Оскільки смерть ОСОБА_2 настала не при виконанні ним трудових
обов'язків і з вини самого потерпілого, який до того ж знаходився
в стані алкогольного сп'яніння, підстави для покладення
відповідальності на організацію, з якою він знаходився в трудових
правовідносинах, відсутні, а відтак обов'язок щодо сплати
страхових сум не може бути покладений і на відділення виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачеві.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов
обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду відповідає дійсним обставинам справи та вимогам
закону й було скасоване судом апеляційної інстанції помилково.
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає
скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Мукачеві задовольнити
частково.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 20
листопада 2002 року скасувати, і залишити в силі рішення
Мукачівського районного суду Закарпатської області від 23 серпня
2002 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Г. Тітов
Судді: П.В. Панталієнко
М.П. Пшонка
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук