У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
                  26 жовтня 2006 року    м. Київ
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
     головуючого  Костенка А.В.,
     суддів:  Косенка В.Й., Данчука В.Г.,-
     розглянувши  в  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  про  встановлення  порядку
користування земельною ділянкою, за  касаційною  скаргою  ОСОБА_2,
ОСОБА_3 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 19
грудня 2002 року та ухвалу апеляційного  суду  Вінницької  області
від 6 березня 2003 року,
 
                       в с т а н о в и л а:
     ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про
встановлення    порядку    користування    земельною     ділянкою,
обгрунтовуючи свої вимоги тим, що їй та відповідачам,  кожному  на
праві  власності,  належить  по  1/3  частині  жилого  будинку   з
належними до нього господарськими будівлями. Будинок  розташований
на земельній ділянці площею 669 кв. м., порядок користування  яким
не визначений. У неї  з  відповідачами  виник  спір  щодо  порядку
користування земельною ділянкою. Просила  суд  встановити  порядок
користування земельною ділянкою відповідно  до  висновку  варіанту
НОМЕР_1 повторної судової будівельно-технічної експертизи НОМЕР_2.
     Рішенням Замостянського районного  суду  м.  Вінниці  від  19
грудня 2002 року, залишеним без зміни  ухвалою  апеляційного  суду
Вінницької області від 6 березня 2003 року, позовні вимоги ОСОБА_1
задоволено. Встановлено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.,  ОСОБА_3  порядок
користування  земельною  ділянкою,  яка  знаходиться  за  адресою:
АДРЕСА_1,    згідно    варіанту    НОМЕР_1    повторної    судової
будівельно-технічної експертизи НОМЕР_2, в такому  співвідношенні:
ОСОБА_1 - 1/3 частину,  ОСОБА_2  -  1/3  частину,  ОСОБА_3  -  1/3
частину, виділивши в користування ОСОБА_3 земельну ділянку  площею
235 кв. м при ідеальній долі 223 кв.  м,  в  тому  числі  земельну
ділянку під  частиною  жилого  будинку  площею  65,1  кв.  м,  під
господарськими будівлями площею 74,4 кв. м, під двір, город, сад -
86,3 кв. м, у спільне користування з ОСОБА_2. -  земельну  ділянку
площею 9,2 кв. м, в користування ОСОБА_2 - земельну ділянку площею
211 кв. м при ідеальній долі 223 кв.  м,  в  тому  числі  земельну
ділянку під  частиною  жилого  будинку  площею  59,3  кв.  м,  під
господарськими будівлями площею 7,6 кв. м, під двір, город, сад  -
123,5 кв. м, у спільне користування з ОСОБА_1 -  земельну  ділянку
площею 11,4 кв. м., з ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 9,2 кв. м,
в користування ОСОБА_1 - земельну ділянку площею  223  кв.  м  при
ідеальній долі 223 кв.  м,  в  тому  числі  земельну  ділянку  під
частиною жилого будинку площею 38,3 кв. м., під двір, город, сад -
173,3 кв. м, у спільне користування з ОСОБА_2. - земельну  ділянку
площею 11,4 кв. м.
     Не погодившись з зазначеними  судовими  рішеннями,  ОСОБА_2.,
ОСОБА_3  подали  касаційну  скаргу,   в   якій,   посилаючись   на
неправильне  застосування  судами  норм  матеріального  права   та
порушення норм процесуального права,  просять  оскаржувані  судові
рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
     Касаційна  скарга  ОСОБА_2  й  ОСОБА_3  підлягає   відхиленню
виходячи з наступного.
     Відповідно до ст.  324  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          підставами
касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне
застосування судом норм  матеріального  права  чи  порушення  норм
процесуального права.
     Згідно  з  вимогами  ст.  335  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          суд
касаційної  інстанції  не  може  встановлювати  або  (та)  вважати
доведеними обставини, що не були встановлені  в  рішенні  суду  чи
відкинуті  ним,   вирішувати   питання   про   достовірність   або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими.
     Статтями 338-341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         передбачено випадки,
в яких рішення суду скасовується.
     Оскільки доводи касаційної  скарги  та  матеріали  справи  не
дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального
й процесуального права, а отже, відсутні підстави  для  скасування
постановлених судових рішень, колегія суддів вважає  за  необхідне
відхилити касаційну скаргу.
     Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
     Рішення Замостянського  районного  суду  м.  Вінниці  від  19
грудня 2002 року та ухвалу апеляційного  суду  Вінницької  області
від 6 березня 2003 року залишити без зміни.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий   А.В. Костенко
 
     Судді:  В.Й. Косенко
 
     В.Г. Данчук