Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі :

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні,

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2007 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на весь житловий будинок АДРЕСА_1. На користь ОСОБА_1 перерахована вартість 5/6 частин вказаного будинку в розмірі 642 027 грн., внесених ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 грудня 2007 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за ОСОБА_2 право власності на спірний будинок, суди виходили з того, що сторони отримали будинок у спадщину. Разом із ОСОБА_2 у спірному житловому будинку зареєстровані та проживають його діти, які іншого житла не мають. ОСОБА_2 для виплати ОСОБА_1 вартості її частки у спільному майні на банківський рахунок внесено вартість 5/6 частин будинку належних ОСОБА_1 у розмірі 642 027 грн.

ОСОБА_1 у спірному будинку не проживає, проживає за кордоном та забезпечена житлом - має окрему квартиру у м. Києві. Сама не спростовує, що житловий будинок має незначну площу та проживати в ньому разом із сім'єю ОСОБА_2 неможливо.

Крім того, на даний час спірний будинок ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 24 березня 2008 року продано за 1 298 390 грн. 35 коп.

Згідно з положеннями ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції та доводів касаційної скарги.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 338- 341 ЦПК України, як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.