Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Висоцької В.С., Гримич М.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Хмельницької міської ради про визнання права власності, виділ частки з майна, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 - на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

визнати за ним право власності на частку у новоствореному майні, а саме 3/5 частки у праві власності на реконструйований ним без дозволу на виконання будівельних робіт житловий будинок А-1 по АДРЕСА_1, які складають частину цього будинку загальною площею 51,3 кв. м, житловою площею 23,5 кв. м, і складається з коридору 1-1 площею 3,4 кв. м, кухні 1-2 площею 11,8 кв. м, коридору 1-3 площею 5,0 кв. м, житлової кімнати 1-4 площею 15,8 кв. м, житлової кімнати 1-5 площею 7,7 кв. м, кладової 1-6 площею 4,5 кв. м, котельні 1-7 площею 3,1 кв. м, господарської надвірної будівлі, яка утворена гаражем Г, приміщеннями г та г1;

виділити йому в натурі з майна, що є у спільній частковій власності, 3/5 частки житлового будинку А-1 по АДРЕСА_1, які складаються з коридору 1-1 площею 3,4 кв. м, кухні 1-2 площею 11,8 кв. м, коридору 1-3 площею 5,0 кв. м, житлової кімнати 1-4 площею 15,8 кв. м, житлової кімнати 1-5 площею 7,7 кв. м, кладової 1-6 площею 4,5 кв. м, загальною площею 48,2 кв. м, та господарську надвірну будівлю, яка утворена гаражем Г;

припинити право спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на належну йому на праві власності 3/5 частки житлового будинку А-1 по АДРЕСА_1, які складаються з коридору 1-1 площею 3,4 кв. м, кухні 1-2 площею 11,8 кв. м, коридору 1-3 площею 5,0 кв. м, житлової кімнати 1-4 площею 15,8 кв. м, житлової кімнати 1-5 площею 7,7 кв. м, кладової 1-6 площею 4,5 кв. м, загальною площею 48,2 кв. м, та господарської надвірної будівлі, яка утворена гаражем Г;

визнати за ним право приватної власності на окреме домоволодіння, що являється єдиним цілим, а саме житловий будинок, який складається з 1-1 коридору площею 3,4 кв. м, 1-2 кухні площею 11,8 кв. м, 1-3 коридору площею 5,0 кв. м, 1-4 житлової кімнати площею 15,8 кв. м, 1-5 житлової кімнати площею 7,7 кв.м, 1-6 кладової площею 4,5 кв. м, загальною площею 48,2 кв. м, та господарської надвірної будівлі, яка утворена гаражем Г.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у 2007 році він добудував до належної йому частини спільного з відповідачами домоволодіння добудову а-3 до будинку (котельну) та з метою реєстрації свого права на добудову звернувся в 2012 році до Хмельницької міської ради щодо збереження самочинного будівництва. Дозвіл на збереження самочинного будівництва було надано, однак в квітні 2014 року скасовано за скаргами відповідачів, які він вважає необґрунтованими.

Посилаючись на те, що під час проведення будівельних робіт ним було дотримано архітектурно-будівельні, санітарні та екологічні норми, при цьому з початку будівництва від співвласників скарг не надходило, просив позов задовольнити.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2017 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XIIПрикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що у 2007 році позивачем було самочинно побудовано прибудову до будинку а3, що підтверджується технічним паспортом на 3/5 житлового будинку по проїзду Котовського, 7 (на даний час - проїзд Проскурівського підпілля)у м. Хмельницькому.

05 квітня 2012 року постійно діюча комісія з питань самочинного будівництва при Хмельницькій міській раді прийняла рішення про надання позивачу дозволу на збереження самовільного будівництва вказаних прибудови та господарських споруд.

Разом з тим, після надходження скарг співвласників будинку від 16 грудня 2014 року постійно діюча комісія з питань самочинного будівництва при Хмельницькій міській раді скасувала раніше прийняте нею рішення, в зв'язку з відсутністю погоджень співвласників вищевказане житлового будинку.

У 2015 році позивач звернувся до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, яка була повернута йому на доопрацювання з посиланням на те, що ним не надано документа, який підтверджує його право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт, а також у зв'язку із помилкою в заповненні декларації.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, правильно виходив з того, що реконструкція будинку та господарських споруд здійснювалася позивачем без отримання належних дозволів, реконструйовані об'єкти до експлуатації не прийняті, при цьому зведені на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності та право користування якою в установленому законом порядку оформлено не було.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.