Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Завгородньої І.М., ПоповичО.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року,

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.

Наобґрунтування своїх вимог посилалась на те, що у період з 2001 року по 2007 рік включно перебувала у шлюбі з відповідачем. Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. На момент звернення із позовом до суду, відповідач не приймає участі в забезпеченні їх спільної дитини. Крім того, зазначала, що несе додаткові витрати на утримання сина, пов'язані із відвідуванням дитиною курсів англійської мови, секції карате, витрати на лікування зубів дитини, сплату квартплати та комунальних послуг, що нараховуються на дитину.

Враховуючи наведене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 3 000 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до повноліття дитини, а також стягнути додаткові витрати на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 196 грн 20 коп. щомісячно; 3 464 грн 79 коп. - половину суми від фактично зазначених витрат, а також стягнути додаткові витрати за навчання ОСОБА_8 у твердій грошовій сумі у розмірі 265 грн щомісячно до 30 червня 2016 року та додаткові витрати у твердій грошовій сумі у розмірі 1 100 грн, як половину передбачуваних витрат за заняття карате.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2 500 грн щомісячно, починаючи з 05 травня 2016 року і до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_7 у розмірі 3 201 грн 50 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти змінено, зменшено розмір стягнутих аліментів з 2 500 грн до 1 500 грн щомісячно, починаючи з 05 травня 2016 року і до повноліття дитини.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі у період із 2001 року по 2007 рік включно.

Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні.

ОСОБА_4 працює в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги на посаді старшого медичного відділення ендоскопічної діагностики та малоінвазивної хірургії.

Як вбачається із довідки про доходи від 24 березня 2016 року № 114, загальна сума доходу ОСОБА_4 за період із серпня 2015 року по лютий 2016 року становить 28 558 грн 14 коп.

Згідно з довідкою Святошинського районного центру зайнятості Київського міського центру зайнятості від 01 грудня 2016 року № 4186, ОСОБА_5 перебуває на обліку як шукаючий роботу. Статус безробітного не надавався. Виплата допомоги по безробіттю не призначалася.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.

Відповідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України), з урахуванням фактичних обставин справи і вимог статей 10, 60 ЦПК України, обґрунтовано виходив із того, що є підстави для зменшення розміру аліментів, оскільки відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, але спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1 500 грн щомісячно.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком апеляційного суду щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.