167/493/13-ц Про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації спірного майна, протоколу проведення цих торгів та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, виданого приватним нотаріусом районного нотаріального округу - 09.11.2017 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль, про визнання прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та свідоцтва про придбання нерухомого майна недійсними, виселення без надання іншого житлового приміщення та вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 08 червня 2017 року,

У березні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з указаним позовом, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просили визнати недійсними прилюдні торги з реалізації спірного майна від 16 листопада 2012 року, протокол проведення цих торгів від 16 листопада 2012 року та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 04 грудня 2012 року; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна, виданого 05 грудня 2012 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області Ходачинською Н.І. на ім'я ОСОБА_7, зареєстроване в реєстрі за № 2066; виселити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення; вселити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у будинок АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що на виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором 16 листопада 2012 року, на прилюдних торгах було реалізовано предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 169,3 кв. м, і земельну ділянку площею 0,1808 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_5

Позивачі вважали, що зазначені торги було проведено з порушенням вимог Законів України "Про виконавче провадження" (606-14) та "Про іпотеку" (898-15) , які полягали у наступних незаконних діях: реалізації предмета іпотеки за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на це майно; недопущення до участі у торгах ОСОБА_12; оголошення переможцем єдиного учасника торгів; опублікування повідомлення про прилюдні торги з пропуском строків; відсутності у повідомленні повної необхідної інформації про майно; відсутності належної експертної оцінки нерухомого майна; невідповідності законодавству акта уцінки (переоцінки) майна; передачі без згоди органу опіки і піклування на реалізацію майна, право на користування яким мають неповнолітні діти; видача акта державним виконавцем, незважаючи на пропущення строків сплати коштів за придбане майно; видача не акта про проведені прилюдні торги, а акта про реалізацію предмета іпотеки.

Мотивуючи збільшені позовні вимоги, вказували на те, що на виконання торгів було видано нотаріальне засвідчене свідоцтво про право власності, а отже у випадку визнання недійсними торгів, вказане свідоцтво також підлягає визнанню недійсним.

Посилаючись на викладене, просили позов задовольнити.

Справа розглядався судами неодноразово.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 08 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявники просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що правочин відчуження майна з прилюдних торгів може бути визнаний недійсним за умови доведення позивачем факту недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, а оскільки позивачами не доведено, що правочин суперечить актам цивільного законодавства, підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому судами правильно зазначено, що невиконання вимог підзаконних нормативно-правових актів, не вплинуло на загальний результат торгів, не порушило прав та законних інтересів учасників цивільних правовідносин, а отже не може бути підставою для визнання такого правочину недійсним.

Також, апеляційним судом обґрунтовано відхилено доводи апеляційної скарги про недоліки у інформаційному повідомленні щодо проведення торгів, оскільки у повідомленні про торги № 463156 заповнені усі передбачені розробниками дані, пусті графи відсутні, а інших обставин, які б свідчили про порушення, позивачами не наведено.

Крім того, гарантійний внесок від імені ОСОБА_6 було сплачено вже після кінцевого терміну реєстрації (9:00 год. 16 листопада 2012 року), що не заперечується сторонами та підтверджується квитанцією. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_6 або її повноваженого представника без законних підстав не допустили до торгів позивачами не надано.

Також суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для виселення ОСОБА_7 та ОСОБА_13 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та вселення ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у вищевказаний будинок, оскільки вказані вимоги є похідними від вимог про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності на зазначений будинок.

При цьому скасування в апеляційному порядку рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2010 року, на підставі якого було виселено із будинку позивачів, не створює підстав для їх вселення в будинок, власником якого є ОСОБА_7

Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про відсутність порушень прав та законних інтересів позивачів при проведенні прилюдних торгів, у зв'язку із чим і відсутні підстави для задоволення позовних вимог, з урахуванням їх збільшення.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.